Соціологічна група «Рейтинг» провела 29 жовтня-2 листопада 2020 р. опитування українців на тему як вони оцінюють останні ініціативи влади по детінізації бізнесу, а саме: використання фіскалізованих реєстраторів розрахункових операцій (РРО) ФОПами-спрощенцями тощо.
Результати опитування показали, що 80% респондентів переконані, що видача фіскального чеку захищає права споживача. 16% – іншої думки. Останніх відносно більше серед підприємців.
• Також 48% опитаних переконані: гарантувати безпеку та якість при покупці товарів та послуг в Україні повинен в першу чергу підприємець, що продає товар, чи надає послуги. 44% натомість вважають, що це мають бути державні органи з захисту прав споживачів. Останніх відносно більше серед старших та бідніших категорій опитаних.
• 53% вважають, що розширення кількості галузей, які мають обов’язково видавати фіскальні чеки призведе до наведення порядку в збиранні податків, 33% натомість вважають, що це ускладнить ведення бізнесу. Останніх найбільше серед тих, хто має власну справу (55%).
• Переважна більшість споживачів не готова купувати товари групи ризику без отримання фіскального чеку (більше 60%). Особливо це стосується складних побутових приладів та електроніки, де тих, хто не готовий купувати їх без чеку більше 80%. Також більше 70% не підтримують ініціативу відміну фіскальних чеків при покупці ризикових видів товарів.
• Майже 70% не готові звертатися зі скаргою до Державної податкової служби, у випадку якщо продавець не видав фіскальний чек на товар, та отримати грошову винагороду у розмірі 100% вартості товару. 28% зазначили, що могли б так вчинити у випадку неотримання чеку. У порівнянні із минулим роком кількість останніх респондентів дещо збільшилася (у жовтні 2019 – 20%). Відносна більшість опитаних, що могли б звернутися в фіскальні органи з такою скаргою, спостерігається серед молодших опитаних, тих, хто висловили бажання мати власну справу, але ще її не мають, та не стикалися за останній рік з ситуацією невидачі чеку.
• 66% підтримують законотворчі ініціативи влади, що викорінюють схеми ухилення бізнесу від сплати податків. Чверть – проти таких нововведень. Останніх відносно більше серед тих, хто має власну справу, або ж хоче її відкрити (близько третини).
• 51% вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків. Натомість 37% переконані, що це швидше утиски малого підприємництва. Особливо ця думка поширена серед тих, хто має власну справу (63%).
• Дві третини погоджуються із твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг. Третина – протилежної думки. Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки.
• Переважна кількість опитаних (від 55% до 60%) підтримують наступні ініціативи: створення додатку на зразок Приват24 чи Монобанк, який дозволить пiдприємцям видавати касовi чеки в електронному форматi, можливiсть отримувати електронний чек замiсть паперового при здiйсненнi покупок, розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО) – 56%, повернення коштiв покупцю (кешбек) у розмiрi 100%, якщо продавець не видав фiскальний чек на товар (55%)р. Проти таких нововведень кожен третій-п’ятий опитаний. Запровадження великих штрафiв для бiзнесу, якщо товар буде продаватись без чеку, підтримала відносна більшість опитаних українців (47%), але й значна частина проти такого нововведення (37%). Особливо критично це сприймається серед підприємців.
• Опитані не сприйняли такі ініціативи влади, як додаткові податки при покупцi смартфонiв, телевiзорiв, планшетiв з метою пiдвищення вiдрахування авторам пiсень, музики, фiльмiв та iншої iнтелектуальної продукцiї та запровадження одноразового декларування (за ставкою 9-10%) громадянами наявного у них майна та коштiв, з якого не сплачено податки. (близько 50-60%).
• Одним із головних мотивів при покупці товарів груп ризику (ліків та медпрепаратів, складних побутових приладів, електроніки та автозапчастин) є вартість товару. Особливо чутливим – при придбанні медикаментів. Для автозапчастин та електротехніки вагомими також є можливість гарантійної підтримки та повернення товару. Для останньої групи товарів певне значення при покупці також відіграє відомість/марка магазину.
• 47% опитаних здійснювали покупки товарів та послуг у вітчизняних компаній в Інтернеті за останній рік. 53% не мали такого досвіду. Серед інформації, якою найчастіше цікавилися ті, хто робив онлайн-покупки, був номер телефону (78%). Половина опитаних цікавилися адресою підприємства (фактичною та юридичною), юридичною назвою, наявністю ліцензії, адресою електронної пошти. Попри це для близько 40% таких споживачів згадана інформація не була цікавою. Найменше споживачі цікавилися формою підприємницької діяльності продавця та його ідентифікаційним номером/кодом ЄДРПОУ, що ідентифікує підприємця як суб’єкта підприємницької діяльності. При цьому 54 % підтверджують тезу, що можливiсть отримання повної iнформацiї про продавця є гарантiєю високої якостi товарiв та послуг.
• 14% зазначили, що мають встановлений додаток «ДІЯ» на своєму смартфоні. Ще 11% хотіли б встановити. 51% не мають, і не планують встановлювати, 24% не мають смартфонів. Серед тих, хто має додаток, або ж хоче його встановити, 68% не проти мати у застосунку сторінку «Споживач+» із електронними чеками, гарантіями на товар та списком продавців, що мають ідентифікацію як суб’єкти господарської діяльності та не приховують її при зверненні споживачів за поверненням/обміном/гарантійнім ремонтом товару.
• Більшість (54%) не підтримують запровадження загального декларування доходів для всіх категорій громадян з обов’язковою подачею щорічної податкової декларації. 38% – підтримують таку ініціативу. Відносно більше їх серед мешканців Заходу, молодших опитаних та більш забезпечених респондентів.
Комментарии:
нет комментариев