Яким був храм на Хортиці у козацьку добу?

14 жовтня Україна відзначає два символічних свята – День українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці, яке традиційно вважалось найбільш шанованим святом для козаків. Нещодавно у Січовій церкві на Хортиці відбулося відкриття виставки «Образи православних святих в духовному світі запорозького козацтва».

Національний заповідник «Хортиця», як осередок збереження козацької історії, культури та духовності, розпочав серію заходів присвячених святу Покрови на історико-культурному комплексі «Запорозька Січ». Цей захід став одним з чергових етапів розбудови історико-культурного комплексу.

Новостворена експозиція розкриває дві теми: «Пресвята Богородиця як культовий образ запорожців» та «Найшанованіші святі січового товариства». Представлені образи святих, котрі користувались найбільшою пошаною запорозьких козаків.

Архістратиг Михаїл, очільник «небесного воїнства», та Георгій Переможець (Змієборець), які презентують образи небесних захисників Війська Запорозького Низового.

– Завданням Запорозької Січі є відтворення і розвиток храму і створення на його базі потужного православного центру, який водночас буде поєднувати українське православ’я із православними козацькими традиціями, – говорить генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко. – Ми хочемо побачити храм таким, яким він був у козацьку добу. Зараз є проектна документація, згідно з якою повинен бути виготовлений іконостас. Зараз Січова церков у роботі, але вже починає жити духовним життям завдяки роботі отця Андрія, а також працівникам Музею історії запорозького козацтва, які повертають у храм православні ікони.

Значна частина виставки представлена іконами виключно з зображенням Божої Матері як головної заступниці запорозьких козаків. На виставці експонуються 18 оригінальних ікон кін. XVIII – поч. XX ст., з фондової колекції Національного заповідника «Хортиця». Частина ікон надана приватним колекціонером Валерієм Олександровичем Гущею. Представлені ікони в переважній більшості українського походження, написані на полотні та дереві.

Однією з головних цілей виставки ікон є відродження духовності та християнської ментальності в сучасному суспільстві. Загальновідомо, що запорозьке козацтво традиційно вважається захисником православної віри, а однією із невід'ємних складових його духовного життя були іконописні образи.

У давнину ікони передавались на Січ архімандритами монастирів, заможними козаками, діставались козакам в результаті походів.

Ікони – це і святині церкви, і витвори мистецтва, і, головне, візуальне відображення православ'я. Головний аспект кожної ікони це не дошка, не фарба, не позолота, а особа, що змальовується. Життя цієї особи є прикладом для наслідування, а саме зображення є свідченням присутності її серед нас. А для козаків, що проводили значну частину життя у військових походах – це і віра в те, що святі образи допоможуть і захистять їх.

Запорожці, постійно здійснюючи морські походи проти Османської імперії та Кримського ханства, з великою пошаною ставились до ікони Святого Миколая Чудотворця, покровителя мореплавців.

Молилися і перед іконою св. великомучениці Варвари, бо вірили, що вона захистить від хвороб.

Також шанувались і інші святі, представлені на нашій виставці, це і св. Параскева, Ірина, Назарій. Центральне місце експозиції відведено образу Покрови Пресвятої Богородиці, найголовнішого храмового свята січової громади. Культ Покрови символізував захист християн в їх боротьбі з ворогами, виявився найбільш близьким для козаків, які проголошували гасло захисту православної віри. Крім того, часте перебування у військових походах, постійна небезпека з боку сусідів примушували запорожців звертатися за допомогою і заступництвом небесних сил, запорожці вірили, що Божа Матір покриває і захищає їх.

Вікторія КИРИЛЕНКО, фото Олександра ПРИЛЕПИ