Військово-польовий розпродаж

16.08.2022

Головним чином це стосується аграріїв. На початку вересня пройдуть аукціони по елеваторам та хлібокомбінатам. Отже, вже зараз можна бронювати виробничі потужності. Об'єкти приватизації не відображатимуть реальної ринкової вартості об'єкта. А якщо вони дорівнюють нулю, то стартову ціну хочуть встановлювати на рівні мінімального неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ).

Якщо йдеться про НМДГ, який використовується у кримінальному та адміністративному судочинстві для визначення штрафів, то це 17 грн., а якщо мінімальна податкова пільга, то близько 2000 грн. При цьому учасникам та переможцям аукціонів гарантується анонімність. Найцікавіше, що навіть наявність арешту на майно або відсутність згоди кредитора на продаж майна, яке перебуває в заставі, не буде перешкодою для його продажу, і не зможуть стати підставою для відмови в нотаріальному посвідченні договори купівлі-продажу. До речі, таких підприємств у списку на приватизацію зараз близько половини - 115 із 245.

Отже, проігнорована можливість подальших дій щодо переходу прав на відповідний об'єкт майна та права кредиторів. Контролерські функції, як ми розуміємо, узяв на себе Кабмін. При цьому не можна буде продавати за спрощеною процедурою під час війни об'єкти великої приватизації вартістю понад 250 млн. грн., а також об'єкти, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території. Таким чином, про приватизацію таких підприємств як ОПЗ та «Центренерго» сьогодні не йдеться.

На перший погляд, новація виглядає мотивуючим стимулом для розвитку економіки і створенню нових робочих місць. В той же час запропонована приватизація в умовах повномасштабної війни виглядає м’яко кажучи, вельми дискусійною. Чимало об'єктів через війну дуже подешевшали, і остаточний розпродаж держмайна відбудеться за безцінь.

А ще потрібно знайти інвесторів, з цим зараз дуже складно. У Головному експертному управлінні Верховної Ради дійшли висновку, що «залучення сумлінних інвесторів, насамперед іноземних, до приватизації державного майна під час військових дій малоймовірне, а саме проведення приватизації нині створює корупційні ризики».

За даними аналітичної платформи Prozorro.Sale, з березня по квітень 2022 року торги практично не проводилися: укладено лише п'ять договорів купівлі-продажу муніципального майна на 3,4 млн. грн. Тому існує ризик, що активи розпродадуться за безцінь. Проте ми пам’ятаємо, коли переносилась приватизація до найкращих часів, наприклад, ОПЗ. А зараз війна і зовсім відкинула продаж Одеського припортового заводу на невизначений термін.

Продати і забути, щоб не витрачати ресурсів на утримання і керування майном: так виглядає пропозиція від Дениса Шмигаля. Ми пам’ятаємо, як на початку нульових за активи бились нуворіши 1990-х, яких сьогодні ми звемо олігархами. У населення просто не було грошей та бізнесу, щоб включитись в тодішню приватизацію. Та ще видурили за копійки цінні папірці, відомі як ваучери.

Чим нинішня ситуація відрізняється від тодішньої? Та нічим. Як тоді наближеним до уряду особам були надані кредити під мізерні відсотки на придбання прибуткових підприємств, так і сьогодні таким же надаватимуться гранти. Потім в обхід консалтингових, аудиторських та інвестиційних компаній представники влади або їх довірені особи заберуть останні ресурсні об’єкти і накивають п’ятами. Воно їм може і не дуже потрібно, але все колись закінчується – і війна так само, кінчається, настане відродження держави й тоді придбане за копійки можна перепродати.

Асоціація міст України до розпродажу держмайна пропонує додати комунальне. До нього належать, зокрема, курортні заклади - пансіонати, бази відпочинку, дитячі табори тощо, які зараз в окупації. ЗСУ відбивають кожен клаптик нашої землі в південному напрямку, та чи вистачить бійцям, що зараз передовій, місця на аукціоні з розпродажу ними ж відвойованого?