В даному аспекті варто нагадати про нещодавню заборону з боку Росії у світовій торговельній війні - вона обмежила експорт інертних газів. Їх називають ще шляхетними, тому що є ключовим інгредієнтом у виробництві напівпровідникових мікросхем і діодів. На РФ приходиться третина світових поставок таких газів – неона, криптона і ксенона. Без них газів неможливо виробляти сучасні високотехнологічні товари у автомобільній, будівельній, електронній промисловості. До 31 грудня будь-який їх експорт вимагатиме спеціального дозволу російського уряду.

До того ж і Україна нещодавно закривала не менш ніж 50% світових потреб очищеного неону. Також забезпечує відповідно 40 і 30% світового попиту на криптон і ксенон. Але через війну ще у березні припинили роботу дві компанії-виробника «Інгаз» в Маріуполі та «Кріоін» в Одесі.

Неон застосовується для наповнення газорозрядних, індикаторних і сигнальних ламп; у виробництві радіотехнічної апаратури; як охолоджувач в кріогенних установках, для забезпечення інертного середовища при виробництві напівпровідників. Яскраві нічні вивіски та рекламні банери своєю красою також завдячують цьому хімічному елементу.

Дії Росії посилюють світову кризу поставок напівпровідників і вже спричинили збитки цілій низці галузей, що використовують мікросхеми. Міністр торгівлі США Джина Раймондо, посилаючись на розмови із виробниками мікросхем, попередила, що їх дефіцит, вірогідно, продовжиться в 2023 році і зачепить початок 2024-го. Більшість потужних світових виробників чипів - Intel, Samsung, TSMC, Qualcomm - припинили співпрацю з Росією в частині використання її сировинного продукту.

Зазначимо, що неон є побічним продуктом сталеливарної промисловості, яка дуже розвинена у Китаї. Але цей крупний гравець ледь задовольняє внутрішні потреби, і також імпортує неоновий газ із України. На момент вторгнення РФ запасів неону у виробників напівпровідників вистачало на півроку.

Захід на випадок нестачі мікросхем сподівався на імпорт електроніки із третіх країн Південно-Східної Азії. Тайвань, приміром, потужний виробник чипів, міг стати в нагоді. До того ж ця країна також обмежила експорт мікросхем і батарейок в РФ. Здається, на передові країни продукції вистачить. Але Росія влучила, наче залпом, дзеркальною санкцією у Тайвань.

Понад 70% шляхетних газів постачалось у цю країну – до південнокорейської компанії Samsung, виробникові продукції для західних брендів. Тепер експорт неону до Тайваня під забороною. Замістити яким-небудь іншим - ніяк. Тому що заборона експорту накладена на усі види інертних газів одним «пакетом». Звісно, припинення виробництва високоякісної побутової техніки – питання часу.

Загальновідомо, що це не єдиний «затик» в порушенні ланцюжків постачання і не перше очікуване закриття виробництва. Від українського експорту залежить автомобільна галузь Німеччини. Перебої з поставками чавуна, деяких зачастин із заліза і сталі, а також нікеля і палладія спричинили закриття німецьких автозаводів BMW i Volkswagen.

Призупинення виробництва автомобілів міститься в нестачі, зокрема, комплектів електропроводки, які отримували з фірми Leoni, що на заході України. Такий самий форс-мажор змусив німецьку Audi перевести 10 тисяч своїх робітників на неповний робочий тиждень.

Годі нагадувати, що Європа залежить від України, Білорусі та РФ у розрізі імпорту енергоносіїв, хімікатів, насіння олійних культур, пшениці, добрив, деревини тощо. І отримати доступ до альтернативних поставок виявилось вельми непросто, а точніше неможливо.

Цілком природно, що в єврозоні довіра споживачів до своїх урядів впала до рекордно низького рівня, нижче за ковідних піків. Про це пише економічне видання Bloomberg. Тільки в липні в ЄС ціни на продукти харчування і енергоносії зросли в середньому на 8,5%.  Хоча нам би тепер їх проблеми - з огляду на те, що зіпсовано життя мільйонів українців і, що найстрашніше, рахунок втрачених життів пішов на тисячі.

Підсумовуючи, варто задатись питанням: чи ми колись видихнемо від війни і лиха, нею спричинених? Адже нинішні події жодну країну не роблять самодостатньою. Хоча незабаром ми напевне дізнаємось, кому це потрібно, яку ціну платимо і ще заплатимо за змушену трансформацію світової економіки. Звісно, не на нашу користь.

Наталія ЄРМАКОВА