Під час пандемії найбільше постраждав туристичний бізнес. Водночас минулого року в Україні спостерігався сплеск внутрішнього туризму.

• Чи довго буде тривати така тенденція?
• Яке місце у цьому процесі займає Запорізька область?
• Що потрібно зробити, аби наш регіон відвідували якнайбільше співгромадян, а в перспективі, й іноземців?

Про це йшлося на панельній дискусії на громадській медіа-платформі «Запорізький Медіа Центр», яка відбулася у готельному комплексі «Інтурист» [соціальний партнер платформи]. У ній взяли участь оператори туристичного бізнесу, готельєри, подієві менеджери, держслужбовці, провідні українські експерти.

Готельєрам рекомендують активізувати діловий туризм

Найболісніше пережили 2020 рік готельєри, у яких карантинні обмеження просто вибили грунт з-під ніг.

За словами директора готельного комплексу «Інтурист» Максима Ваната, аби хоч якось вижити, довелося йти на дуже непопулярні кроки, скорочуючи витратну частину, в тому числі відправляючи співробітників у неоплачувані відпустки, а декого й звільняючи до кращих часів.

Люди готові чекати, але зараз стає зрозумілим, що криза триватиме ще не рік і навіть не два. За прогнозами експертів, повернення до рівня 2019 року буде можливим лише у 2025-му… Тож попереду кілька років випробувань. Адже готелі треба утримувати в режимі 24/7, а їхні власники не можуть вплинути на податки чи ціну на газ.

Очільник Асоціації готельних об’єднань та готелів міст України Юрій Опанащук порадив більш активно вести перемовини з місцевою владою щодо розмірів податків на нерухомість та землю й повідомив, що асоціація готує план для центральної влади задля поліпшення ситуації на всеукраїнському рівні.

Дуже хотілося б, аби уряд наслідував приклад Туреччини, яка робить виплати бізнесу за кожного прибулого на відпочинок туриста.

Непогано було б скористатися можливостями, як надає прийнятий влітку минулого року закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», згідно з яким за певних умов можна розміщувати гральні заклади у готелях категорій 3,4 і 5 зірок. Але система категоризації готелів другий рік не працює…

Та найкраще було б впровадити преференції для внутрішнього туризму. У тому числі ділового. Бо рано чи пізно науковці, бізнесмени, лікарі, педагоги, артисти почнуть зустрічатися не тільки онлайн, і для задоволення їх потреб треба бути готовими.

Власне, конференц-туризм давно практикують в «Інтуристі» і не тільки. Лишилося дочекатися, коли тренінги, семінари й конференції повернуться в офлайн русло.

Під час війни розваги мовчать…

Туризм – індустрія розваг, що під час пандемії не на першому місці. Проте людина звикла і має відпочивати за любих обставин. Але…

Якщо відверто, власне українська туристична галузь і в найкращі часи була недолюблена державою. Про це свідчить хоча б той факт, що Стратегія сталого розвитку туризму і курортів України була прийнята ще у 2007 році.

У ній йшлося про створення відповідної інфраструктури, бо туризм стоїть на трьох китах: де жити? як доїхати? що робити? Якщо з «жити» та «робити» підприємці та культурно-розважальні інституції розібралися досить швидко, то з «доїхати» досі проблеми, хоча ситуація потроху виправляється.

Зокрема, у Запорізькій області подорож до здравниць ще чотири роки тому нагадувала квест на виживання. Наразі автомобілістам про відремонтованих шляхах дістатися туди легше, але для автобусних екскурсій не вистачає парковок і туалетів.

Як розповів директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко, на наш регіон з 2014 року впливає додатковий негативний фактор – за 200 кілометрів йде війна. З приазовських курортів зникли російські та білоруські відпочивальники, а українці у 2014-2015 роках обирали узбережжя подалі від місця бойових дій. Зокрема, у Бердянську тоді було заповнено лише 50 відсотків місць на базах та пансіонатах, туристи «відкочували» на Херсонщину та Одещину.

З часом туроператори й надавачі послуг перелаштувалися, і наші курорти відновили свою славу, та минулого року вони знову несли збитки. Ситуація трохи виправилася в липні-серпні, проте Владислав Мороко нагадав ще про одну ваду вітчизняного обслуговування.

Дешеві «курники» людей вже не влаштовують

На жаль, на наших теренах досі зберігається пострадянський туристичний простір. Люди, які скуштували на смак відпочинок у Туреччині та Європі, їдуть за комфортом. А наші підприємці продовжують пропонувати або дешеві «курники», або пристойні умови по захмарних цінах.

Хоча влада не сидить склавши руки. Владислав Мороко розповів про плани створити туристичний кластер Приазов’я, куди, крім курортів у Бердянську, Приморську та Кирилівці, мають увійти «магніти» – заповідники «Хортиця», «Кам’яна могила», садиби зеленого туризму – загалом 15 цікавих об’єктів. Аби гості регіону могли не тільки насолодитися морем сонцем та морем, а й отримати поживу для розуму та серця.

Велика скрута з грошима [минулого року на розвиток туризму їх було «0»], тому департамент подавав 15 проєктних заявок на гранти від Українського культурного фонду [УКФ], чотири з яких виграв. Але уряд профінансував потреби УКФ лише наполовину, та ще з великим запізненням, тому зробити вдалося мало.

Цього року департамент підготував ще кілька заявок [не тільки до Фонду, а й до інших донорів]. Посадовці сподіваються, що повезе більше. І це дозволить підтримати проведення відродженого фестивалю «Ми – українські» у Приморську та інших.

Колаборація ідей та досвіду

Аби збільшити туристичну привабливість фестивалів національних культур, менеджерка подієвого маркетингу Наталія Склярська порадила не концентруватися лише на співах і танцях, а створювати інтерактивні простори – з екскурсійною та історичною частинами, літературними програмами, дитячими майданчиками і, звичайно, національною кухнею. Які будуть цікаві людям з-поза меж тієї чи іншої національної спільноти.

Ще одна порада від пані Наталії – розвивати індустріальний туризм, як це роблять, наприклад, у Кривому Розі. А також створювати горизонтальні зв’язки між різними учасниками дозвіллєвого бізнесу.

Для прикладу: у Запоріжжі є тепер потужний аеропорт, є готель «Інтурист», є транспортні фірми, безліч екскурсійних маршрутів, врешті, є земляки, що мають власні туристичні компанії. Завдання – усе це пов’язати. У цю колаборацію хтось може вкластися грошима, хтось ідеями, хтось досвідом.

Першим таким «вкладником» став екс-запоріжець, директор турфірми «Феєрія», ведучий телепроєкту «Феєрія мандрів» Ігор Захаренко, який вийшов на зв’язок із учасниками дискусії з єгипетського курорту Марса-Алам. Пан Ігор розповів, що його компанія перебуває на ринку туристичних послуг два десятиліття, і за цей час бували роки важчі та гірші – і після першого Майдану у 2004, і в період світової фінансової кризи 2008-2009, і початку російської агресії у 2014-му. Про 2020-й пан Ігор відгукнувся як не стільки складний, скільки особливий. Внутрішні тури і раніше були в арсеналі «Феєрії», просто не такі розрекламовані. Звичайно, довелося трохи перелаштувалися.

…Карантин? Так. Але треба дихати свіжим повітрям! Тому запропонуємо власникам автомобілів прогулянки до Карпат чи на Джарилгач з ночівлями в окремих помешканнях. А по завершенні жорстких обмежень – ласкаво просимо у кількаденні тури на Вінничину, Черкащину, Чернігівщину, Полтавщину, Запоріжжя!

Рецепт успіху від Ігоря Захаренка – пропонувати гостям подорожі без галопу, в комфортних умовах і в супроводі професійних екскурсоводів. Якісний продукт завжди буде затребуваний. Головне, щоб уряд не робив дурниць, приймаючи непередбачувані рішення.

Ганна ЧУПРИНА