Запорізька волонтерка, голова ГО "Запорозькі Берегині"  Олена Шевчук з перших днів збройної агресії рф допомагає Запорізькому військовому госпіталю. 

Олена написала на своїй фейсбук-сторінці хвилюючий пост про мам бійців, з якими їй доводилось спілкуватися. Розмови були дуже різні.

"Останнім часом нічого не можу писати. Мабуть, емоційне виснаження не дає музі розгорнути крила на моїх плечах.  Але є тема, яка не дає мені спокою...це - Мами України!

Вони почали мені телефонувати з 24 лютого 2022 року...спочатку всі ті, чиї діти поранені і вже знаходяться в Запорізькому госпіталі. Просили дізнатися "всю правду" про стан здоров'я, допомогти з одягом, взуттям.

Потім всі ті, хто шукав своїх дітей на лінії фронта по Запорізькій області, хто не втрачав надію знайти свого синочка живим.

Я писала вже про історію сина пані Світлани. Він був поранений на Азовсталі і переправити його на велику землю не було ніякої можливості. Світлана телефонувала нам з Наталя Зурначіді Наталя майже щодня. Вона була у відчаї, хлопчик писав, що лікарі хочуть ампутувати ногу...а потім зв'язок з ним взагалі пропав...і мама вирішила приїхати до Запоріжжя, щоб ми з Наталію переправили її до Маріуполя і там вже самостійно добратися до Азовсталі, знайти сина і самостійно вивезти його звідтіля...ця історія має гарний фінал, хлопчика, якимось дивом, вертушкою переправили до госпіталя Дніпра. І все у нього вже добре...але оця сила української мами - це щось!!!! Це яке потрібно мати серце, скільки сили, щоб самостійно їхати до Маріуполя і шукати сина українські мами - вони такі!

Була і така мама, яка боялася їхати до свого сина, якому ампутували ноги. Я бачила, що він хотів , щоб вона приїхала...я набралася нахабства і зателефонувала їй:

- Чому ви не приїжджаєте до сина?

- Так він не хоче...

- Він весь час про вас говорить. Каже , що ось мама приїде і все зміниться...

Вона приїхала вже за декілька днів, знайшла слова, щоб підтримати, а для нього це було найголовнішим. Потім вже присилала відео, де синочка протезували в Америці і він був абсолютно щасливим.

Ми спілкувалися з тими мамами, які приїжджали до Запоріжжя, щоб забрати своїх покалічених синочків, які пройшли руські в'язниці, мали важкі поранення, хтось був без руки, хтось без ноги. Жодна мама не плакала...і навіть намагалися шуткувати. І хлопці біля таких мам із суворих чоловіків перетворювалися на дітей.

Що хочу сказати: українські мами - найкращі у світі! Ваши крила любові можуть зігріти і дати наснаги всім нашим котикам! Ви всі наближаєте Перемогу, бо ваші слова надихають !", - написала Олена Шевчук.

Фото...просто так...дві мами різних національностей.