Масовані ракетні удари – це психічна атака Кремля.

Чому саме зараз?

Бо Путін побачив, що наш тил за останні два тижні розхитався у своїй дезінтеграції, у своїй зневірі, розʼєднаності, небажанні прийняти той факт, що ми у смертельно небезпечній фазі війни.

Ракетами залякують тих, хто вирішив, що мобілізація не для них, хто шукає привід відсидітися дома.

Які причини таких настроїв у тилу?

- Очевидне абсурдне протистояння Зеленського і Залужного.

- Щотижневі корупційні скандали у величезних обсягах.

- Невдалий візит вищого керівництва держави до США та провал переговорів в ЄС у питанні подальшої фінансової допомоги і боєприпасів.

- Постійне збільшення уваги до політичних "віпів", які не воюють.

- А останньою краплею стала відмова президента очолити процес мобілізації і демонізація самого закону.

Що з цим робити?

1. Потрібна спільна заява Президента і Головкома. І Конституція, і закон про мобілізацію, і відповідальність та совість вимагають від Зеленського це зробити. Війна – це не роль, Верховний Головнокомандувач – це обовʼязок. Разом Зеленський і Залужний мають нанести потужний психологічний удар, зняти облуду легкої перемоги.

Потрібно нарешті чесно сказати, скільки людей загинуло і важко поранено.

Кожен, хто підлягає мобілізації, згідно обовʼязку громадянина України, має запитати себе: я готовий стати на місце пораненого чи вбитого героя?

2. Необхідно публічно призвати до лав ЗСУ політичних віпів: друзів Президента, колишніх і нинішніх політиків, урядовців.

3. Всі без виключення правоохоронці мають в однаковій пропорції бути мобілізованими. І поліція, і ДБР, і президентська охорона УДО.

4. Мають бути продемонстровані готові до навчання центри 2-3 місячної підготовки призову.

5. Негайно треба реформувати центр несправедливості – ВЛК. Всі, хто купив непридатність, мають повторно пройти комісію, всі, хто отримав інвалідність на нулі, мають отримати демобілізацію.

Ну і основне.

6. Президент Зеленський і Головком Залужний мають спільно заявити про наявність Плану Перемоги. Бо віра суспільства і Армії – головний фактор єдності, стійкості й мужності.

Юрій Луценко, політик