Євросоюз піде по Балканам по-новому

У ЄС з'явився новий спецпредставник на Балканах — датський дипломат Петер Соренсен, який має багатий досвід у регіоні. Він змінив словака Мирослава Лайчака, якому так і не вдалося вирішити головне завдання – домогтися нормалізації відносин між Сербією та Косово. У зв'язку з цим, за даними європейських дипломатичних джерел, на відміну від попередника, який, крім косовської, активно займався й іншими балканськими проблемами, новий емісар сконцентрується саме на діалозі Белграда і Пріштіни. Однак і від нього прориву не очікують принаймні в найближчому майбутньому.

Петер Соренсен розпочав роботу як спецпредставник ЄС на Балканах з 1 лютого, зустрівшись у Пріштіні з послом Євросоюзу в Косово Аіво Оравом, який одразу висловив упевненість, що багатий балканський досвід датського дипломата допоможе йому вирішити головне завдання — просунути нормалізацію відносин між Сербією та Косів.

У нового емісара ЄС досвід роботи на Балканах справді вражаючий. Він працював у місії ООН UNMIK (у справах тимчасової адміністрації) у Косові, представляв Євросоюз у Сербії, Північній Македонії та Боснії. До плюсів Петера Соренсена відносять і те, що він представляє Данію, яка визнала незалежність Косова на відміну від Словаччини, представником якої був Мирослав Лайчак, що викликало стійку недовіру до нього з боку Приштини.

Крім того, за даними європейських дипломатичних джерел, на відміну від попередника, який, крім косовської, активно займався й іншими балканськими проблемами, новий емісар ЄС сконцентрується саме на діалозі Белграда і Пріштіни.

Пов'язано це з тим, що Мирославу Лайчаку за п'ять років перебування на посаді спецпредставника ЄС так і не вдалося досягти нормалізації відносин між Сербією та Косово.

Рівно два роки тому сербський президент Олександр Вучич та косовський прем'єр Альбін Курті ухвалили запропонований ЄС план нормалізації. Сербія та Косово зобов'язалися розвивати «нормальні, добросусідські відносини», «визнати документи та національні символи один одного», «обмінюватися постійними місіями». Сербія погодилася «не чинити опір членству Косова в міжнародних організаціях», а «сербській спільноті в Косові» надавалася «належний рівень самоврядування». І хоча план не був підписаний сербським та косовським лідерами, в ЄС виходили з того, що його прийняття означає готовність Белграда визнати косовську незалежність та згоду Пріштіни на створення Спільноти сербських муніципалітетів. Однак у реалізації цих домовленостей Сербія та Косово не просунулися ні на крок. А останнім часом діалог між ними взагалі зайшов у глухий кут.

Втім, і від нового емісара ЄС на прорив не очікують. У всякому разі, в найближчому майбутньому. Як пояснюють європейські дипломатичні джерела, успіх Петера Соренсена багато в чому залежить від залучення до сербсько-косовського діалогу провідних держав ЄС, насамперед Німеччини та Франції. Проте обидві країни стикаються зараз із чималими внутрішніми проблемами, кризою в Україні, розбудовою відносин із новою адміністрацією США.

Тому, вважають співрозмовники, новому емісару ЄС складно розраховувати на те, що Берлін і Париж зосередяться на вирішенні косовської проблеми.

Складна політична ситуація зараз і у самих Сербії та Косово. 9 лютого у Косові відбудуться парламентські вибори, після чого розпочнеться формування нового кабінету, яке не обіцяє бути ні простим, ні швидким. Тому очікувати найближчими місяцями будь-яких компромісів від Пріштіни, як вважають експерти, нереально.

Сербія ж взагалі переживає зараз гостру політичну кризу, найсерйознішу за останні роки. Третій місяць країну вражають масові протести, подав у відставку прем'єр. І тепер Сербія має або формування нового уряду, або дострокові вибори. За будь-якого розкладу Белграду буде явно не до нормалізації з Приштиною.