ПОЗИЦІЯ

Європейські країни продовжують масштабне переозброєння на тлі зростаючих безпекових викликів та війни Росії проти України. За даними міжнародних дослідницьких центрів, у 2025 році загальні оборонні витрати держав Європи досягли рекордних 742 млрд євро, а нові програми ЄС можуть додатково залучити ще сотні мільярдів євро протягом наступних років.

Експерти зазначають, що нинішня хвиля інвестицій стане найбільшою оборонною програмою на континенті з часів завершення Холодної війни. Водночас значні кошти отримають не лише виробники озброєння, а й низка суміжних галузей.

Європа запускає масштабну програму переозброєння

Світові військові витрати у 2025 році досягли історичного максимуму — 2,9 трлн доларів. Одним із головних драйверів цього зростання стала саме Європа, яка збільшила фінансування оборони на 14%.

Ключовим інструментом став план Readiness 2030, який передбачає залучення до 800 млрд євро для модернізації оборонного сектору. Окремо Європейська комісія планує отримати до 150 млрд євро через новий механізм SAFE (Security Action for Europe).

Крім того, країни-члени ЄС отримали можливість збільшувати військові витрати поза традиційними бюджетними обмеженнями. За оцінками Брюсселя, це може забезпечити додатково близько 650 млрд євро ресурсів протягом чотирьох років.

Оборонна промисловість отримує найбільші замовлення

Головними вигодонабувачами нового оборонного курсу залишаються виробники військової техніки та боєприпасів. Європейські компанії, такі як Rheinmetall, Leonardo та Saab, фіксують рекордне зростання замовлень.

Особливо активно збільшується виробництво артилерійських боєприпасів. Якщо у 2022 році країни ЄС могли випускати близько 300 тисяч снарядів на рік, то до кінця 2025 року цей показник має зрости до 2 мільйонів одиниць.

У Німеччині оборонні замовлення вже перевищили довоєнний рівень більш ніж на 50%, а окремі системи протиповітряної оборони мають чергу на виробництво на кілька років уперед.

Безпілотники стали новим пріоритетом

Війна в Україні продемонструвала вирішальну роль дронів на сучасному полі бою. Саме тому безпілотні системи стали одним із ключових напрямів інвестицій.

Франція передбачила 8,5 млрд євро на розширення арсеналу безпілотників та високоточного озброєння. Німеччина та Україна вже реалізують спільні програми виробництва дронів загальною вартістю 4 млрд євро.

Також Євросоюз започаткував Європейську ініціативу протидії безпілотникам (EDDI), яка має створити багаторівневий захист від дронів до 2027 року.

На цьому тлі стрімко зростають компанії, які спеціалізуються на розвідувальних і ударних безпілотниках, а також на системах протидії БПЛА.

Кібербезпека стає частиною оборони

Сучасні війни давно вийшли за межі традиційного поля бою. Європейські уряди дедалі більше інвестують у захист цифрової інфраструктури. Лише у 2025 році ЄС виділив понад 145 млн євро на посилення кібербезпеки державних установ, медичних закладів та бізнесу.

Нові правила безпеки передбачають посилення захисту енергетичних систем, телекомунікацій, державних сервісів та військових мереж від кібератак. Особливо швидко зростає сегмент управління цифровою ідентифікацією та доступом до критичних систем. За оцінками аналітиків, доходи європейських компаній у сфері кібербезпеки вже збільшуються двозначними темпами.

Металургія отримує новий імпульс

Оборонна промисловість потребує величезних обсягів металів. Танки, бронетехніка, ракети, артилерія та системи ППО споживають значну кількість сталі, міді та нікелю.

Аналітики прогнозують, що програма переозброєння Європи збільшить попит на промислові метали приблизно на 6% до 2027 року.

Найбільше виграє мідна галузь, адже цей метал використовується практично в усіх сучасних військових системах — від електроніки та зв'язку до радарів і енергетичної інфраструктури.

Також очікується додатковий попит на сталь, алюміній та нікель, необхідні для виробництва військової техніки.

Напівпровідники стають стратегічним ресурсом

Ще однією галуззю, яка отримує значні інвестиції, є виробництво напівпровідників. Європейські країни дедалі більше усвідомлюють залежність від зовнішніх постачальників мікрочипів, необхідних для роботи сучасних систем наведення, радарів, засобів зв'язку та безпілотників.

У 2026 році стартувала програма European Defence Industry Programme (EDIP) обсягом 1,5 млрд євро, яка передбачає розвиток виробництва спеціалізованих військових напівпровідників у Європі.

Особлива увага приділяється чипам на основі нітриду галію, які використовуються в сучасних радарах, системах радіоелектронної боротьби та комплексах ППО.

Військовий бум змінює економіку Європи

Аналітики вважають, що нинішня хвиля оборонних інвестицій матиме довгостроковий характер. Європейські уряди дедалі частіше розглядають оборону не лише як питання безпеки, а й як інструмент розвитку промисловості та технологій.

У результаті найближчими роками найбільші вигоди отримають виробники зброї, компанії зі створення безпілотників, кібербезпекові фірми, металургійні підприємства та напівпровідникова індустрія. Саме ці сектори можуть стати головними драйверами нового промислового зростання Європи.