Насправді все відносно просто. Країна, яка вважається (чи сама себе так іменує) «світочем демократії», в цьому плані деградує, тому що не відбувається змін усередині тієї самої еліти. Тобто вибори, звісно, проходять, республіканці змінюють демократів і навпаки, але в цілому США перебувають у тупику. Адже ними керують люди, яким насправді давно пора няньчити онуків.

Подивіться на інший світ: якщо не брати до уваги відверто тоталітарні режими, ключовими управлінцями в державах є молоді люди. Чи, принаймні, ті, кому ще не виповнилося 60-65 років. Це свідчить про те, що у політиці йде зміна поколінь, а от Вашингтон чомусь намертво застряг у геронтократії, тобто коли при владі перебувають підстаркуваті громадяни. Але чому саме так відбувається?

Якось довелося ознайомитись із цікавою статистикою. Справа в тім, що у США на виборах голосує переважно старше покоління. І, відповідно, підтримує своїх ровесників чи навіть політиків ще старшого віку. А молоді громадяни просто не беруть участь у волевиявленні: на президентські вибори зазвичай йдуть 30-40% представників нових поколінь, на парламентські - ще менше.

А пояснення таке: дуже багато молодих американців вважають, що зовсім не розбираються в політиці, не менше й тих, хто просто розчарувався у діючій системі і думає, що ніяк не здатен плинути на її зміну. Саме через це політична еліта США деградує: нема кому змінити на керівних посадах пенсіонерів, які хоч і при розумі (принаймні, так здається, хоч і не завжди), але вже давно повинні були «вийти в тираж».

Власне, тому в певний проміжок часу США можуть опинитися у складній ситуації. «Дідки-бабці» не пускають молодь до керування державою, але ж вони самі не вічні. На заміну їм якщо кого і готують, то таких же підстаркуватих однопартійців. При цьому - парадокс - саме Вашингтон повчає весь світ, як тому жити.