Немає сил виконати найпростіше завдання. Задачі, які раніше ви робили на раз-два, тепер забирають багато часу, а їх завершення не приносить задоволення. Знайомі симптоми? Так, у тому числі, у людей проявляється вигоряння. Що це за феномен, як зрозуміти, що ви вигоріли, та що з цим робити – розповідає психологиня безоплатних груп підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Катерина Соломянова-Кирильчук.
Робота займає щонайменше третину часу нашого життя. І якщо ця третина робить нас нещасними, то і решту часу ми будемо пригніченими. Згідно з дослідженням Інституту Гелапа 2021 року, 74% опитаних час від часу відчувають емоційне вигоряння на роботі. І це впливає не лише на окремих «вигорівших» людей, а й на компанію та економіку загалом. Бо такі працівники частіше хворіють, повільніше виконують задачі і врешті звільняються.
За даними британського фонду Mental Health UK частіше вигоряють люди в віці до 34 років. І більш вразливими до стресу і тиску на роботі є жінки. Також саме жінки більше потерпають від виконання неоплачуваної роботи. Чоловіки ж краще за жінок усвідомлюють важливість піклування про себе і необхідність відпустки в разі вигоряння. Але на відміну від чоловіків, жінки краще усвідомлюють важливість соціальної підтримки.
Не дивно, що в 2019 році ВООЗ офіційно включило синдром емоційного вигоряння в міжнародний класифікатор хвороб (МКХ) як фактор, що впливає на стан здоров’я.
Отже, які є ознаки вигоряння (згідно з МКХ):
- відчуття виснаження і знемоги;
- зростання відстороненості від роботи, негативне чи цинічне ставлення до неї;
- відчуття неефективності і нестачі досягнень.
А ще додайте сюди уникання виконання начебто і важливих завдань. Або коли ви регулярно відкладаєте, затягуєте, зриваєте терміни. Або відчуваєте тривожність через нові задачі і спілкування з людьми. Коли ви постійно втомлені та сприймаєте навіть нейтральні коментарі як особисту образу, – все це може також сигналізувати про вигоряння. Але воно не трапляється зненацька!
– Найпідступнішою є перша стадія вигоряння, так званий «Медовий місяць», коли у вас багато енергії, планів, хочеться робити ще більше, встигати ще краще. Це поступово затягує в перепрацювання, з’являються перші ознаки стресу, - пояснює психологиня «ТИШІ» Катерина Соломянова-Кирильчук. – На цьому етапі здається, що треба докладати більше зусиль - і все мине. Але ні, не мине. Бо потім стрес стає хронічним, і людина потрапляє у вирву виснаження: відкидає різні «неважливі» активності (спорт, відпочинок, походи в кіно чи театр) у сподіванні, що це вивільнить час і енергію, щоб працювати більше. Насправді ж людина відмовляється від активностей, які давали їй ресурс і енергію діяти. І відкидаючи їх, ми тільки зменшуємо рівень енергії і пришвидшуємо настання вигоряння і серйозних наслідків.
Оскільки вигоряння пов'язане з роботою, віддалення від стресору має знижувати його прояви. Отже, коли ви йдете на вихідні, має ставати легше. Якщо ж за вихідні стан не покращується, або одразу з понеділка починають проявлятись ознаки — значить ви вже як мінімум на третій стадії. Але першим дзвоником є, як не дивно, підсилення робочої активності і понаднормова праця.
Якщо вчасно не відреагувати на ознаки вигоряння, воно може призвести до депресії, тривожного та інших ментальних розладів. Тому варто займатися профілактикою: втримуватися від перепрацювання, вчасно і пасивно відпочивати, забезпечити собі повноцінний сон, харчування і не нехтувати фізичною активністю. Доречно буде відвідувати групи психологічної підтримки чи самотужки ввести в своє життя психологічну гігієну.
Якщо ознаки вигоряння вже очевидні, прислухайтеся до цих порад від Катерини Соломянової-Кирильчук:
- Сходіть у відпустку або продумайте варіанти щоденного відпочинку, як-от: час на самоті, контакт з природою чи тваринами, повільні сніданки/обіди/вечері;
- Працюйте з психологом особисто або в групі. Це буде суттєвою допомогою на будь-якому етапі;
- Якщо ще залишаються сили – делегуйте і організовуйте робочі процеси так, щоб зменшити психологічне навантаження;
- Вибудовуйте соціальні зв’язки з колегами чи друзями, які можуть вас зрозуміти і підтримати;
- На рівні компанії впроваджуйте заходи з психологічного добробуту, чітко формулюйте завдання і регулярно підсвічуйте сильні сторони співробітників. Тут у нагоді стануть групи підтримки «тихі зустрічі» для організацій.
Відновлення від вигоряння може займати від кількох місяців до року і більше.
Бажаємо вам горіти життям, але не вигоряти!
Комментарии:
нет комментариев