Цього літа дослідники та активісти громадської організації «Екосенс» заклали в парку Трудової Слави Запоріжжя дві експериментальні клумби з багаторічних трав і квітів. Одну засіяли професійною сумішшю насіння з Нідерландів, іншу — спеціально підібраними місцевими степовими рослинами. “МИГ” дізнався, для чого потрібні такі ділянки у центрі міста.
– Мета нашого експерименту з висадження поруч одне з одним місцевого та «голландського» різнотрав’я — не просто показати містянам красу квітучих трав’яних луків. Це зроблено також для того, щоб дослідити, які травосуміші краще почуватимуться у кліматі Запоріжжя, залишаться декоративними під пекучим сонцем і без регулярного поливу й догляду. Хочу також наголосити, що європейські та українські прогресивні міста взагалі повертаються до природних ландшафтів з багаторічних трав і квітів, які не потребують щорічного пересаджування, поливу чи косіння, – пояснює голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Ідею активістів підтримало й Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради і виділило для експериментального висіву ділянки в парку Трудової Слави.
На першій ділянці висіяли суміш покупного насіння з Нідерландів, яка включає 29 видів декоративних польових квітів. Серед них –рудбекія, годеція, лінарія, незабудка та інші.
Друга ділянка — з місцевими видами рослин. Тут висаджено вже 130 видів степових і лугових трав, які виростив чи зібрав у Запорізькому регіоні пермакультурний дизайнер Володимир Марчук. Крім злакових трав, до суміші входять волошка, гвоздика, деревій, мак, дзвоники, звіробій, льон, меліса, миколайчики, шавлія тощо.
– Я використав і однорічні, і багаторічні види, бо це дозволяє вирішити кілька завдань одночасно. Однорічники дають швидкий візуальний результат — вони швидко проростають і цвітуть уже в перший сезон. А багаторічники забезпечують стабільність і розвиток ділянки в майбутньому. Вони краще пристосовуються, витісняють бур’яни, з року в рік нарощують біомасу. Це стратегічний підхід для створення саморегульованої і стійкої екосистеми, – розповів Володимир Марчук.
За оцінкою експертів, такий підхід особливо актуальний в останнє десятиліття, коли міста стикаються з викликами зміни клімату, зокрема зростанням температур, тривалими посухами та дефіцитом води.
Різнотрав’я має низку переваг перед традиційними газонами. Воно більш стійке і витривале до посухи і спеки, підтримує популяцію комах-запилювачів, створює середовище для збереження місцевого біорізноманіття. У довгостроковій перспективі така зелена інфраструктура допомагає містам краще переносити кліматичні коливання та знижує витрати на утримання зелених зон.
– У теперішніх умовах війни та обмежених ресурсів важливо знаходити рішення, які одночасно красиві, екологічно стійкі й не потребують багато коштів на догляд, — пояснює експертка з природоорієнтованих рішень Ради відновлення Запоріжжя Олександра Савченко. — Різнотрав’я — це не просто квіти, це елемент міської адаптації до нових реалій.
Дослідники спостерігатимуть за життєвим циклом рослин, аби зрозуміти, як саме можна оптимально поєднувати декоративність, користь та витривалість.
Слад також зазначити, що цієї весниподібні ділянки, але із суто «хортицького» різнотрав’я вже висіяли в 10 школах і дитсадках Запоріжжя.
У перспективі, як запевняють у ГО “Екосенс”, — створення повноцінних різнотравних зон у парках, дворах, уздовж доріг та в промислових районах, які не тільки прикрашатимуть Запоріжжя, а й допомагатимуть місту адаптуватися до змін клімату та економити ресурси містян.
Світлана ШКАРУПА,
фото з відкритих джерел
Комментарии:
нет комментариев