
У Тихому океані посилюється потужне кліматичне явище Ель-Ніньйо, яке може досягти рекордної інтенсивності наприкінці 2026 року. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), імовірність збереження сильної або дуже сильної фази явища в січні–березні 2027 року перевищує 79%. Як повідомляє ТСН у спеціальному репортажі, українські кліматологи прогнозують переважно м’яку зиму, однак попереджають про можливі арктичні вторгнення та морози до −20°C, пише IZ.
Ель-Ніньйо може встановити історичний рекорд
Згідно з оновленим прогнозом NOAA від 12 листопада, температура поверхні океану в окремих районах східної екваторіальної частини Тихого океану вже перевищує середні багаторічні показники більш ніж на 4°C. У ключовому регіоні Niño 3.4 температурна аномалія становить +2,5°C, що свідчить про значну інтенсивність поточного кліматичного процесу.
Американські фахівці оцінюють приблизно у 60% імовірність того, що нинішній епізод перевищить за силою попередні Ель-Ніньйо за період інструментальних спостережень із 1950 року. Максимальна інтенсивність очікується наприкінці 2026-го, після чого явище поступово слабшатиме протягом 2027 року.
Ель-Ніньйо виникає внаслідок аномального нагрівання поверхневих вод центральної та східної частин тропічного Тихого океану. Процес повторюється приблизно кожні 2–7 років і змінює атмосферну циркуляцію, розподіл опадів та температурні режими в різних регіонах планети.
Якою буде зима 2026–2027 років в Україні
Завідувач відділу Українського гідрометеорологічного інституту Віталій Шпиг прогнозує, що середня температура протягом зимових місяців може перевищити кліматичну норму на 1–2°C. Водночас прямий вплив тихоокеанського феномену на українську погоду обмежений через значну географічну віддаленість.
За оцінкою кліматолога, листопад і грудень характеризуватимуться відносно м’якими погодними умовами. Замість тривалих морозів переважатимуть періоди плюсової температури, а серед опадів значну частку становитимуть дощі та мокрий сніг.
Європейська кліматична служба Copernicus у сезонному прогнозі від 10 листопада також передбачає підвищену ймовірність температур вище середніх у більшій частині Європи. Однак для північно-східних районів континенту, до яких належить і частина України, впевненість у такому сценарії нижча.
Коли в Україну можуть прийти морози до −20°C
Найбільш відчутні похолодання кліматологи допускають у другій половині зимового сезону. За словами Віталія Шпига, від січня до березня 2027 року можливе почастішання вторгнень холодних повітряних мас з Арктики.
За такого розвитку погодних процесів температура в окремих регіонах може короткочасно опускатися до −20°C. Проте цей показник є можливим сценарієм, а не підтвердженим прогнозом на конкретну дату.
Навіть якщо середня температура зими виявиться вищою за норму, це не виключає сильних морозів. Тривалі відлиги можуть чергуватися з різкими похолоданнями, снігопадами та утворенням ожеледиці. Точні строки таких явищ можна буде визначити лише за короткостроковими метеорологічними прогнозами.
Чи буде сніг узимку 2026–2027 років
За попередніми оцінками українських фахівців, до кінця грудня стійкий сніговий покрив на значній частині території країни може не сформуватися. Переважання температур поблизу нуля сприятиме випадінню мокрого снігу та дощів, а також швидкому таненню опадів.
У січні та лютому ймовірність снігопадів зростатиме під час надходження холодного повітря. Водночас кількість снігу й тривалість його залягання залежатимуть від регіональних погодних умов. Сезонні моделі не дозволяють достовірно встановити дати перших значних снігопадів або тривалість морозних періодів.
Чи допоможе тепла зима уникнути відключень електроенергії
Вищі температури взимку можуть зменшити потребу в електроенергії для опалення житла та частково знизити навантаження на українську енергосистему. Особливо це стосується періодів без сильних морозів, коли споживання електрики зазвичай нижче, ніж під час тривалих похолодань.
Однак відсутність масштабних відключень не залежить лише від погоди. Стабільність електропостачання визначатиметься насамперед станом генерувального обладнання, можливостями передачі електроенергії, доступними резервами потужності та наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Навіть за відносно теплої погоди пошкодження електростанцій, підстанцій чи магістральних мереж можуть спричиняти дефіцит електроенергії та необхідність застосування обмежень. Натомість під час короткочасних сильних морозів навантаження на систему здатне суттєво збільшуватися.
Отже, прогнозоване потепління може полегшити проходження опалювального сезону з погляду споживання енергії, але саме по собі не гарантує відсутності графіків відключень.
Як супер-Ель-Ніньйо вплине на погоду у світі
Наслідки посилення тихоокеанського явища будуть різними залежно від регіону. За сезонними оцінками Copernicus, на південному сході Південної Америки, у частині Східної Африки та східних районах Азії зростає ймовірність опадів понад норму. Натомість у Південній Африці, північних районах Південної Америки та частині Південно-Східної Азії підвищуються ризики посухи.
Кліматологиня Імперського коледжу Лондона Фрідеріке Отто пояснює, що зміни температури океану впливають на глобальну атмосферну циркуляцію. Зокрема, в басейні Амазонки можливе посилення дефіциту вологи, тоді як у Східній Африці зростає ризик інтенсивних дощів та повеней.
Екстремальні погодні явища також можуть впливати на сільське господарство, водні ресурси та продовольче забезпечення. Особливо вразливими залишаються регіони, де вирощування основних культур залежить від сезонних опадів.
При цьому Ель-Ніньйо є природним циклічним явищем, а глобальне потепління — довгостроковою зміною кліматичної системи. Одночасна дія цих процесів може посилювати температурні аномалії, але не означає однакових погодних наслідків для всіх країн.

























Коментарії:
немає коментарів