Державний Герб України — золотий тризуб на синьому щиті — є одним із найдавніших та найзнаковіших символів української державності. Його історія сягає глибокого минулого, а сучасне затвердження пов’язане з відродженням незалежності України.
Вікова історія тризуба
Тризуб як символ влади використовувався ще за часів Київської Русі. Він був родовим знаком князя Володимира Великого, чиї монети X століття із зображенням тризуба знаходять археологи. Цей символ уособлював єдність землі, неба та духовної сили, а згодом став основним елементом гербів українських князів.
У ХХ столітті тризуб набув нового життя: його обрали гербом Української Народної Республіки (1917–1921). Протягом радянського періоду символ був заборонений, але з проголошенням незалежності України у 1991 році тризуб повернувся як державний герб. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила малий Державний Герб — золотий тризуб на лазуровому щиті.
День Державного Герба України відзначають 25 лютого на підставі указу Президента 2004 року. Ця дата обрана на честь історичного зв’язку з ухваленням тризуба Центральною Радою УНР у 1918 році, що підкреслило його роль як національного символу.
Символізм та сучасність
Тризуб уособлює свободу, незалежність та єдність народу. Синя барва герба символізує мирне небо, а золотий — багатство української землі. Сьогодні цей символ можна побачити на державних печатках, військових знаках, громадських будівлях, нагадуючи про гідність і самобутність України.
Великий Герб: майбутнє традиції
Конституція України передбачає також Великий Герб, який має включати тризуб, козака з мушкетом (символ Війська Запорізького) та лева (герб Галицько-Волинської держави). Проте його остаточний варіант досі не затверджений, що робить історію української геральдики відкритою для нових сторінок.
Державний Герб — це не лише емблема, а й натхнення для мільйонів українців. Він нагадує про тисячолітній шлях до свободи та незмінність національних ідеалів.
Олексій Відішев
Комментарии:
нет комментариев