Архітектура Запоріжжя: Соцмісто та Баугауз, архітекторки, що змінили Запоріжжя

19 березня за підтримки ГО “Урбанізація”‎ у Запоріжжі відбулася лекція про архітектуру міста, яку провела урбаністка Наталія Лобач.

Баугауз — це німецька школа мистецтва, дизайну та архітектури, яка існувала у 1919–1933 роках. Вона змінила підхід до будівництва та дизайну, зробивши його простим, функціональним і сучасним.

Головна ідея Баугаузу: “Форма має слідувати за функцією”, тобто будівлі, меблі чи предмети повинні бути не тільки красивими, а й зручними та практичними.

Окрім історії Баугаузу, історії будівництва Соцміста та обговорення популярних архітектурних напрямків того часу, більша частина лекції була присвячена архітекторкам, які доклали зусиль до проєктування великої кількості запорізьких будівель.

“Роль жінки у світовій архітектурі взагалі не дуже проявлена, не дуже висвітлена всі ці роки. Дуже багато жінок були в тіні або своїх чоловіків, або своїх начальників. Тому ми говоримо про жінок які проєктували будинки в Запоріжжі та відновлювали їх після Другої світової війни”, – зазначила популяризаторка конструктивістської архітектури Наталія Лобач.

Ольга Яфа проєктувала будинки в Запоріжжі. Вона побудувала низку двох та триповерхових будинків та міську лікарню на проспекті Металургів.

Лідія Дмитрієвська займалась будинками від вулиці Гагаріна до площі Поляка по проспекту Соборному, а також проєктувала будинки в Пологах, Бердянську та ще в низці міст.

Есфірь Бельман харківська архітекторка, яка приїхала до Запоріжжя на післявоєнну відбудову. Реконструювала як Шосте селище, так і будівлі на проспекті – від площі Поляка до універмагу “Україна”.

Архітекторка Марія Латишева була дружиною відомого архітектора Георгія Вегмана, вона працювала разом зі своїм чоловіком, і, мабуть, тому, її ім’я не таке відоме. Один з найвідоміших проєктів Марії Латишевої — будівля запорізької бібліотеки “Юний читач”, що знаходиться неподалік “Славутич-арени”.

Сьогодні роль жінок в архітектурі продовжує зростати: сучасні архітекторки Запоріжжя активно впроваджують нові концепції міського простору, зберігаючи історичну спадщину та формуючи комфортне середовище для життя. Визнання їхнього внеску важливе не лише для історії міста, а й для подальшого розвитку архітектури, де гендерна рівність та інновації йдуть пліч-о-пліч.

Катерина Кокорєва