Резолюція Саксонії-Ангальт проти допомоги Україні: що може ландтаг, чого не може і чому це сигнал для Берліна

14 жовтня 2026 року ландтаг німецької землі Саксонія-Ангальт голосами «Альтернативи для Німеччини» (АдН) і Союзу Сари Вагенкнехт (BSW) ухвалив резолюцію з вимогою припинити військову та фінансову допомогу Україні і зняти санкції з Росії. Юридично документ не зупиняє жодної поставки, але показує, як нова більшість у східнонімецькому парламенті збирається використовувати свою вагу.

Як повідомляє «Главком» з посиланням на сайт ландтагу, документ має назву «Мирні переговори замість розширення війни в Україні». Проти голосували ХДС, СДПН, «Зелені» та «Ліві», однак більшості в них немає.

Що саме вимагає резолюція

• припинити фінансову допомогу Україні, крім гуманітарної;
• зупинити постачання зброї — автори вважають, що нова зброя лише затягує війну;
• домагатися негайного припинення вогню і переговорів з Росією;
• негайно зняти економічні санкції з РФ і відновити економічну співпрацю;
• у довгостроковій перспективі — нейтральний статус України;
• доручити уряду землі просувати ці вимоги, зокрема через ініціативу в Бундесраті.

Звідки в АдН і BSW більшість

На виборах 6 вересня 2026 року, за попередніми даними земельної виборчої комісії, які наводив Forbes Україна, АдН отримала 43,8% і 39 мандатів із 83 — до одноосібної більшості забракло трьох. BSW набрав 5,3% і 5 мандатів. Разом це 44 голоси при необхідних 42. 6 жовтня президентом ландтагу обрали представника АдН Тобіаса Рауша — уперше член цієї партії очолив німецький парламент.

Уряду після виборів досі не сформовано: землею керує тимчасовий кабінет на чолі з прем’єр-міністром Свеном Шульце (ХДС). Саме до цього уряду і звернена резолюція — і саме Шульце, за даними НВ, розкритикував документ: у ньому ні слова про російську агресію.

Хто в Німеччині насправді вирішує

Отже, навіть якби уряд землі виконав резолюцію, ініціатива в Бундесраті не мала б шансів без підтримки інших земель. Є й простіша перешкода: чинний тимчасовий уряд очолює ХДС, яка голосувала проти.

Як відреагували в Берліні та Києві

Канцлер Фрідріх Мерц ще 7 вересня, після успіху АдН на виборах, заявив, що не відступить від курсу на захист Німеччини від російської загрози. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв ще до голосування назвав ідею абсурдною: «Ви забираєте зброю в того, хто захищається, — і тим самим допомагаєте вбивці». Швейцарська NZZ оцінила рішення як таке, що не матиме наслідків, але демонструє нову силу двох партій.

Питання підтримки України і санкцій нині в центрі німецької політики — зокрема на тлі суду в Гамбурзі у справі «Північних потоків» та дискусій про послаблення санкцій проти Росії з боку США.

Чому це все ж сигнал

Резолюція — один із перших помітних кроків нової більшості після виборів, і він стосується не місцевих проблем, а зовнішньої політики. Це показує, що Україна стала темою внутрішньої боротьби в Німеччині. Наступне важливе питання — формування уряду землі: міністерка транспорту Лідія Гюскенс (ВДП), за даними Berliner Zeitung, під час перерви зауважила, що АдН і BSW з такою більшістю могли б і урядувати разом. Якщо так станеться, голоси Саксонії-Ангальт у Бундесраті перейдуть під контроль противників допомоги Україні — хоча й тоді вони залишаться меншістю.

Резолюція не зупинить жодної поставки зброї, але фіксує нову реальність: у частині Німеччини курс на підтримку України вже не має більшості в парламенті. Головне питання — чи поширюватиметься ця тенденція на інші східні землі.

Фото: Ульріх Зігмунд (АдН) під час спецзасідання ландтагу Саксонії-Ангальт 14 жовтня 2026 року. Chris Emil Janssen / Imago, berliner-zeitung.de.