
Болгарія несподівано опинилася в центрі дискусії навколо нового, 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Софія відмовилася підтримати запропоновані обмеження через включення до санкційного списку глави Російської православної церкви Патріарх Кирило, а також висловила застереження щодо нових енергетичних санкцій.
Таким чином Болгарія фактично перебрала на себе роль головного критика санкційної політики ЄС щодо Москви, яку раніше традиційно виконувала Угорщина.
Софія виступила проти санкцій щодо патріарха Кирила
Під час переговорів у Брюсселі болгарська сторона заявила, що обмеження проти очільника РПЦ мають переважно символічний характер і не відповідають головній меті санкційної політики.
Глава болгарського МЗС Веліслава Петрова наголосила, що санкції повинні мати реальний економічний ефект для держави-агресора, а не створювати політичні чи символічні сигнали.
За її словами, Софія підтримує лише ті обмеження, які здатні завдати відчутних економічних втрат Росії та наблизити завершення війни.
Зміна ролей після політичних змін в Угорщині
Раніше включення патріарха Кирила до санкційного списку роками блокувала Угорщина під керівництвом Віктор Орбан.
Після приходу до влади нового уряду на чолі з Петер Мадяр Будапешт значно пом'якшив свою позицію щодо антиросійських санкцій. У результаті саме
Болгарія стала головною країною, яка виступає проти включення патріарха Кирила до санкційного списку.
Аналітики звертають увагу, що нинішній прем'єр Болгарії Румен Радєв давно відомий своїми обережними заявами щодо Росії та війни в Україні. Раніше він виступав проти розширення військової допомоги Києву та закликав до дипломатичного врегулювання конфлікту.
Енергетичні санкції викликають нові суперечки
Окрім питання патріарха Кирила, серйозні дискусії викликають нові енергетичні обмеження проти Росії.
Євросоюз планує переглянути механізм цінової стелі на російську нафту, щоб не допустити автоматичного зростання дозволеної ціни в умовах підвищення світових котирувань.
Саме навколо цього питання також виникли суперечки серед країн-членів ЄС.
За інформацією дипломатичних джерел, окрім Болгарії, застереження можуть мати держави, які залишаються залежними від російських енергоносіїв, насамперед Угорщина та Словаччина.
Санкції необхідно погодити одноголосно
Новий пакет санкцій наразі перебуває на стадії погодження між усіма країнами-членами ЄС.
Для його ухвалення потрібна одностайна підтримка всіх держав Союзу. Саме тому позиція Болгарії може суттєво вплинути на остаточний зміст документа або змусити Брюссель шукати компромісні формулювання.
У Єврокомісії розраховують завершити переговори та затвердити 21-й пакет санкцій до 15 липня, коли має відбутися черговий перегляд механізму цінової стелі на російську нафту.
США можуть посилити тиск на російський нафтовий сектор
Додатковим фактором тиску на Москву можуть стати нові американські санкції.
Президент США Дональд Трамп нещодавно допустив можливість повернення жорсткіших обмежень проти російського нафтового сектору після стабілізації ситуації на Близькому Сході та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
У разі одночасного посилення санкцій з боку США та ЄС російський енергетичний сектор може зіткнутися з найсерйознішим тиском за останні роки, що суттєво ускладнить можливості Кремля фінансувати війну проти України.

























Название издания Всеукраинская об- щественно-полити - ческая газета "
Коментарії:
немає коментарів