Відеоігри давно перестали бути лише розвагою. Сьогодні вони — потужний інструмент формування уявлень про війну, моральні дилеми та національну ідентичність. Від голлівудських блокбастерів на кшталт Call of Duty до глибоко особистих українських інді-ігор, цей медіум трансформує наше розуміння конфліктів.
Війна як атракціон: спадщина Call of Duty
Серія Call of Duty десятиліттями формувала уявлення про війну як про героїчну пригоду. Однак з виходом Modern Warfare 2019 року розробники спробували переосмислити цю концепцію. Гра порушує складні теми, такі як моральні дилеми, вплив війни на цивільне населення та розмитість меж між терористами і борцями за свободу. Це свідчить про прагнення серії до більш реалістичного зображення сучасних конфліктів.
Ігри як дзеркало реальності: This War of Mine
Польська гра This War of Mine від 11 Bit Studios радикально змінила підхід до зображення війни. Замість солдатів гравці керують цивільними, які намагаються вижити в умовах облоги, стикаючись з голодом, хворобами та моральними дилемами. Гра стала першим відеоігровим твором, включеним до шкільної програми в Польщі, і зібрала понад $850,000 на підтримку жертв війни в Україні.
Українські інді-ігри: війна очима очевидців
Після повномасштабного вторгнення росії українські розробники почали створювати ігри, які відображають реалії війни:
- Hollow Home: Рольова гра про підлітка, який намагається вижити в місті, оточеному російськими військами. Натхненна подіями в Маріуполі, гра отримала нагороди на Indie Cup Ukraine’23.
- Zero Losses: Гравець виступає в ролі російського солдата, який знищує тіла загиблих товаришів, щоб приховати реальні втрати. Гра є сатирою на російську пропаганду .
- Broken Life: Інтерактивна історія, що показує руйнування та порожнечу, залишену війною, через особисті спостереження розробника.
- Minesalt: Гра на базі Minecraft, яка відтворює соляні шахти Соледара. Спрямована на підвищення обізнаності про війну та збір коштів на відновлення зруйнованих об’єктів.
Ігри як інструмент інформаційної війни
Відеоігри стали полем битви в інформаційній війні:
- Російські пропагандисти використовують модифікації до ігор, таких як Hearts of Iron IV, для просування своїх наративів, зокрема через мод “African Dawn”, який симулює вигадану “Велику африканську війну”.
- Українські розробники створюють ігри, які розвінчують ворожі наративи та підвищують медіаграмотність, наприклад, “Manipulator” та “Whose tank is this?”
Відеоігри як нова форма журналістики
Дослідники відзначають, що відеоігри можуть служити формою “імерсивної журналістики”, дозволяючи гравцям зануритися в реалії конфліктів і краще зрозуміти їхню складність. Українські ігри, створені під час війни, не лише розважають, а й інформують, формують національну ідентичність та протидіють дезінформації .
У час, коли війна триває не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі, відеоігри стали ще одним фронтом. Вони вже давно вийшли за межі простої розваги — сьогодні це спосіб говорити про війну, осмислювати її, впливати на думки й будувати національну пам’ять. І поки одні стріляють у піксельних ворогів, інші — програмують свою правду.
Микита Грицун
Комментарии:
нет комментариев