Під Тихим океаном змінився рух зовнішнього ядра Землі: що показали супутники

Супутникові дані допомогли науковцям зафіксувати незвичну зміну в русі розплавленого заліза у зовнішньому ядрі Землі. Йдеться про ділянку під екваторіальною частиною Тихого океану, де потоки металу близько 2010 року почали рухатися у протилежному напрямку, пише IZ, посилаючись на Європейське космічне агенство.

Що виявили дослідники

Науковці проаналізували супутникові та наземні спостереження за магнітним полем Землі й встановили, що в зовнішньому ядрі планети відбулися помітні динамічні зміни. Зовнішнє ядро розташоване приблизно за 2200 кілометрів під поверхнею та складається переважно з розплавленого заліза.

Саме рух цього металу формує геомагнітне поле Землі, яке захищає планету від сонячного випромінювання та впливає на роботу супутників, навігаційних систем і частини інфраструктури зв’язку.

Потоки під Тихим океаном змінили напрямок

За даними дослідження, великий регіон рідкого заліза під екваторіальною частиною Тихого океану близько 2010 року змінив характер руху. Раніше потоки в цій зоні переважно зміщувалися на захід, однак згодом почали рухатися на схід.

Прогноз погоди

Для аналізу використали дані, зібрані у 1997–2025 роках. Дослідники опрацювали інформацію супутникових місій Swarm і CryoSat Європейського космічного агентства, а також супутників CHAMP і Ørsted.

Результати роботи опублікували у журналі Journal of Studies of Earth’s Deep Interior.

Чому це важливо для науки

Раніше зовнішнє ядро часто розглядали як відносно стабільну систему, зміни в якій відбуваються повільно. Нові дані показали, що окремі потоки розплавленого металу можуть змінюватися швидше, ніж припускали.

Провідний автор дослідження Фредерік Даль Мадсен з Единбурзької школи геологічних  наук зазначив, що масштабний розворот потоку під Тихим океаном ставить нові питання про процеси в глибоких шарах планети.

Наука

Наразі дослідники не встановили, чи була ця зміна короткочасною аномалією, частиною циклічного процесу або початком нового етапу циркуляції зовнішнього ядра.

Після 2020 року потік почав слабшати

У роботі також зазначено, що після 2020 року східний потік у цій ділянці почав послаблюватися. Науковці звернули увагу, що ці процеси збіглися зі змінами у внутрішньому ядрі Землі, які фіксували геодезичні та сейсмологічні спостереження.

Дані місії Swarm стали одним із ключових джерел для дослідження. Супутники, запущені у 2013 році, обладнані високочутливими магнітометрами, які вимірюють магнітне поле Землі.

Завдяки цим спостереженням науковці можуть відокремлювати сигнали, що надходять із ядра планети, від впливу земної кори, океанів, іоносфери та магнітосфери.

Чи становить це загрозу

Дослідники підкреслюють, що зміна руху розплавленого заліза у зовнішньому ядрі не становить безпосередньої небезпеки для людей. Водночас такі процеси мають важливе значення для розуміння змін у магнітному полі Землі.

Тривалі супутникові спостереження дозволяють точніше відстежувати динаміку ядра планети та досліджувати процеси, які впливають на геомагнітне поле.