Напередодні виступу в Запоріжжі ми поспілкувалися з лідеркою, вокалісткою, автором музики, слів пісень гурту ШАNA Катаріною Леоновою.

– Розкажіть, чому ви обрали саме таку назва для гурту?

– Я цю назву чекала 3 роки. Тож не можу сказати, що ми її «обирали». З самого початку мені хотілося, щоб у назві гурту були поєднані причетність саме до країни, в якій ми живемо та творимо, традиції та певна архаїка, а також інтернаціональність, щоб бути зрозумілими будь-де. Тож ШANA – це ім’я, що подарував наш простір.

– Гурт ШANA ще відносно молодий, однак вже популярний колектив. Чи є у вас якісь секрети, які допомогли так швидко завоювати публіку?

Популярність – дуже умовна річ. Я вірю лише в любов до мистецтва, в невимовну потребу створювати. І знаю, що це і є найважливіша умова для щастя від своєї справи. Адже саме воно є найголовнішим, а не популярність. Тож секрет один: безмежно любити та безупинно робити!! Далі все залежить від особистих якостей людини. Вміння контролювати свої емоції, адекватно давати оцінку результатам своєї роботи, не завишаючи та не занижуючи себе. З вдячністю приймати будь який досвід, вміти відкриватися людям та прощатися з ними, аналізувати. Підніматися після падіння і не просто йти, а злітати… Все це… і багато іншого – цікава подорож шляхами вивчення власного таланту. І саме це підкорює серця. Бо людям потрібні натхненні приклади тих, хто завдяки своїй справі здатен долати закони тяжіння.

– Як у вас виникла ідея окрім звичайних музичних інструментів залучити до своїх виступів віолончель та саксофон?

– По-перше, це красиво! По-друге, це мої улюблені інструменти і я завжди мріяла чути їх звуки в колективі. По-третє, Сергій Савенко та Віктор Рекало (саксофоніст та віолончеліст) – неймовірні музиканти, з якими я дуже давно хотіла творити. Ми спробували та це знайшло відгук в наших серцях. Тому ми продовжили і досі насолоджуємося співпрацею.

– Багато сучасних гуртів когось наслідують та намагаються бути схожими на більш відомих виконавців. А як у вас, є кумир або зразок для наслідування, чи все ж таки ви унікальні?

– Зразків достатньо! Але найголовніше відкрити те, що закладено саме в тобі. В цьому не допоможуть копіювання. Здебільшого, мене надихають артисти, що передають важливий зміст через свій інструмент. Створюють світи та відкривають слухачу невідомі виміри. Я досліджую голос, тому голос для мене є найцікавішим. Але коли він є невід’ємним від симфонії інструментів – це є прикладом справжнього раю на землі. Тотальна гармонія у аудіо проявленні.

– Де ви знаходите натхнення для майбутніх композицій?

– Всюди! Будь-що може стати імпульсом для створення. Я не маю якихось особливих секретів. Завжди бути готовим сублімувати в творчість будь-яку емоцію чи почуття. Злість, гнів, страх, закоханість, пристрасть – все це лише енергія, яка набуває того чи іншого значення тільки в нашій свідомості. І змінити її відтінок нам під силу. А творчість – ідеальний інструмент для цього, якщо навіть, не єдиний!

– Свій дебютний альбом «Молюсь» ви записали у Берліні на студії звукозапису TRIXX Studios, де свого часу працювали такі музичні титани як Rammstein, Dave Gahan, Nino Katamadze, Paul van Dyk,Tricky, Nina Hagen. Як ви себе почували під час запису?

– Ідеально. В нас не було багато часу для запису, тож концентрація була неймовірна. А умови, які створив для нас колектив студії були надзвичайно теплі та комфортні. Саме задля цього уважного ставлення до молодого невідомого колективу ми і їхали. Все ж таки людський фактор – це головна умова плідної роботи. Можна зробити все дуже професійно та технічно, але якщо не вкласти в це віру, любов та тепло – вийде чергова «пустушка» без душі.

– Ви не приховуєте те, що плануєте змінювати формат, але розкажіть детальніше, чого чекати слухачам? Це будуть кардинальні зміни?

– ШANA вже на сьогоднішній день має три вектори звучання.
Перший – ШANA ELECTRIC ,це роковий формат, звучання, яке ви можете почути на нашому першому диску, це програма, яку ми граємо на великих майданчиках та фестивалях, де треба гучно та потужно звучати.

Другий – ШANA ACOUSTICS, це акустика, з саксофоном, віолончеллю та більш камерним звучання для майданчиків поменше.

Третій напрямок ШANA THEATRE. В листопаді минулого року ми презентували музично-театральне дійство «Таємні коди», де ми поєднали на одній сцені, музику, театр, візуальні ефекти і танець. Цю програму ми плануємо презентувати цієї осені в Києві. А зараз, вже 26 травня на pre-party фестивалю Misterika в Карпатах ми презентуємо четвертий вектор нашої музики – ШANA VOICE , де виконаємо наш матеріал в поєднанні з трансовою музикою та українською етнікою. Для нас це цікавий експеримент.

Як бачите, ми любимо дивувати самі себе. Тож, який розвиток гурт буде мати далі – цікаве питання. Зараз в нас тривають зміни в складі учасників, а це завжди тягне за собою низку змін, які неможливо передбачити. Єдине залишається незмінним – щирість та відданість справі.

– Запоріжжя – це останнє місто, яке почує вас в акустичному форматі?

– В склад музикантів, які є зараз – так.

– Поділіться з запорізькими шанувальниками, над чим ви зараз працюєте?

– Допрацьовуємо нову програму ШANA VOICE, готуємось до фестивального літа, та потрохи збираємо матеріал для нового україномовного альбому. А ще, працюємо над собою – над вмінням відпускати з вдячністю людей зі свого життя та з відкритим серцем приймати нові зустрічі та повороти долі.

Записала Ілона Давиденкова