Пандемія, карантин, безробіття, закриття бізнесів… Проте на похмурому тлі завжди є «промені світла»))) І завжди цікаво дізнатися, як здібності, натхнення і вміння бачити перспективу допомагають бізнесменам не просто виживати, а й розвиватися, надаючи нові послуги та відкриваючи робочі місця.

Рекорд під час пандемії

Одним із таких променів став спікер Бізнес-форуму, який відбувся на «Арт-вихідних», що організувала на Хортиці платформа «Мистецький простір», IT-бізнесмен, Президент «Європейської Асоціації Програмної Інженерії», засновник міжнародної групи компаній «PowerCode LLC» [розробляє диджитал- і IT-рішення для бізнесу], Владислав Савченко.

Зараз у компанії чотири офіси в Україні, представництва в Гонконзі, Сінгапурі, Польщі, Німеччини та Англії. При компанії також працює навчальний центр «Powercode Academy.

Під час минулорічного карантину Владислав Савченко за два тижні організував стартап з доставки продуктів Foodex24 [партнер – сервіс Bolt], який став першим в Україні онлайн-супермаркетом продуктів зі своїми складами та власною продукцією.

Вартість запуску стартапу становила близько шести мільйонів гривень, завдяки йому було працевлаштовано 60 людей. Національний реєстр рекордів України вніс стартап Foodex24 у свій список рекордів за найшвидше відкриття інтернет-супермаркету.

Коли у державі немає поняття «стартап»…

Як розповів на Бізнес-форумі пан Владислав, під час карантину IT-бізнес теж рахував гроші. Проте за три місяці після локдауну статистика відзначила рекорд по кількості та якості вакансій, що пропонуються.

У перспективі найбільше розвиватимуться два види IT-бізнесу – сервісний і продуктовий [маються на увазі програмні продукти – ред.]. З огляду на те, що наразі вони зростають на 30 відсотків щорічно, основна конкуренція буде вестися за кадри.

Не є секретом, що українські програмні продукти б’ють рекорди по скачуванню, наші стартапи відомі в усьому світі, проте вкладати в них інвестиції в Україні ніхто не поспішає.

“Коли у державі немає навіть поняття «стартап», то про які гарантії для інвестора може йти мова?” – задає пан Владислав риторичне питання.

GIG-контракти для IT-індустрії

Між тим дистанційна робота з іноземними компаніями для програмістів давно не новина. GOOGLE, наприклад, напряму винаймає українських фахівців і платить їм так звані «каліфорнійські» зарплати у 12-15 тисяч доларів на місяць. Комп’ютерники, яким пощастило менше, теж працюють не за мінімалку.

Тож конкурувати з іноземцями й утримати фахівців в Україні складно.

При тому, що хтось іще ставить їм у провину, що вони у якості фізосіб-підприємців [ФОП] платять мізерні податки.

П’ять відсотків податків, а не майже 50, як в інших бізнесах, – це добре. Але робота за угодою має і свої мінуси – короткотерміновість, невизначеність, відсутність соціальних гарантій тощо.

Владислав Савченко акцентував, що 95 відсотків українських комп’ютерних бізнесів хочуть працювати по-білому. Тому треба вчиняти конкретні дії для модернізації правової системи. Одним із кроків на цьому шляху, за словами пана Владислава, є впровадження спеціального правового режиму Дія City*, який надає альтернативу оформленню трудових відносин – так звані GIG-контракти.

Умови GIG-контрактів нагадуватимуть симбіоз між ФОПом і штатним співробітником, зібравши кращі якості обох форм працевлаштування.

Відповідний законопроєкт у квітні пройшов перше читання у Верховній Раді, і це дає надію.

Фаховий функціонал можна отримати за три роки

Окремо Владислав Савченко зупинився на вищій освіті. Його компанія співпрацює з Києво-Могилянською академією – студенти допомагають розробляти програмні продукти, отримуючи за це гроші.

Пан Владислав впевнений, що бізнесу потрібно активніше співпрацювати з вишами, які, у свою чергу, мали б подумати про модернізацію бази, програм, а може, й про скорочення термінів навчання. На думку пана Владислава, для оволодіння певним функціоналом потрібно лише три роки, а далі людина може самостійно розвиватися в обраній професії більш предметно.

Владислав Савченко мав на увазі не тільки діджитал-фахівців.

На даному етапі в українській IT-галузі власне інженерів працює 250 тисяч. Але якщо додати до них менеджерів, тестувальників, інших співробітників, то цифра зайнятих в IT-бізнесі сягає півтора мільйонів.

Діджиталізація людський ресурс не відміняє.

Власне у стартапі Владислава Foodex24 працює вже під 200 осіб.

“Велика частка нашого бізнесу – це люди, а не автоматика. Добре освічені фахівці навіть під час пандемії завжди знайдуть роботу, може, навіть, із вищею зарплатою”, – впевнений Владислав Савченко.

Неефективні бізнеси, на жаль, помирають

У той же час IT-технології можуть транслюватися на інші види підприємницької діяльності, допомагаючи їм стати більш ефективними. У якості прикладу можна навести «Нову пошту» – компанію з потужною IT-складовою, яка дозволила їй вийти в лідери на цьому ринку.

На думку Владислава Савченка, запорука успіху кожного бізнесу – саме у змаганні за його ефективне ведення, інакше підприємця очікує сумна доля. Це важко у наших «піратських» умовах, але можливо.

Для себе Владислав Савченко давно зробив вибір: працювати в Україні фахово і над вдосконаленням законодавства, аби країна перестала бути «корупційним заповідником», щоб наші IT¬-таланти не тікали, а залишалися на батьківщині, отримуючи за свою роботу достойну зарплатню.

Ганна ЧУПРИНА

Довідково

*Дія City — спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-індустрії, що має створити нові прозорі та зрозумілі потенційним иноземним інвесторам правила гры для ІТ-компаній та стартапів. В рамках Дія City пропонується нова форма взаємин між роботодавцем та фахівцем — GIG-контракти, які нададуть працівникам кращий соціальний захист.