ПОРОГИ

У сучасному інформаційному просторі України відбуваються помітні зміни в мовній практиці. Одним із ключових трендів стало зростання використання фемінітивів – слів жіночого роду на позначення професій, посад чи соціальних статусів жінок. Але яку роль цей процес відіграє у формуванні гендерної рівності в суспільстві? Чи дійсно мова впливає на сприйняття жінок у різних професійних сферах?

Тенденції використання фемінітивів в українських медіа

За даними дослідження Інституту масової інформації, проведеного у першому кварталі 2025 року, більшість українських онлайн-медіа почали систематично використовувати фемінітиви. Це суттєвий прогрес порівняно з 2022 роком, коли 30% онлайн-медіа взагалі не вживали фемінітивів у своїх матеріалах.

«Під час моніторингу лише чотири з десяти медіа іноді не вживали фемінітиви, що частіше пов’язано з неуважністю, оскільки ті самі автори без проблем використовували фемінітиви в інших матеріалах», – зазначила дослідниця ІМІ Яна Машкова.

Ще в 2022 році систематично ігнорували фемінітиви такі видання як «РБК-Україна», «Корреспондент» та УНІАН. Наприклад, Наталю Гуменюк, керівницю Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь», називали «керівником», а міністерку оборони Австрії Клаудію Таннер – «міністром».

Мовні трансформації та виклики

Ставлення до фемінітивів серед мовознавців неоднозначне. За словами докторки наук із соціальних комунікацій Ольги Тріщук, «частина науковців стверджує, що фемінітиви звучать смішно та не є органічними в українській мові; решта дослідників упевнені, що жіночі новотвори постають маркерами гендерної справедливості в суспільстві».

Основне завдання фемінітивів – зробити жінку та її діяльність видимими. Фемінітиви спростовують стереотипні уявлення щодо «чоловічості» багатьох посад і професій та підкреслюють, що жінки є рівноправними учасницями всіх сфер діяльності сучасної людини.

«Фемінітиви – не данина моді, вони властиві українській мові як системі», – наголошує мовознавиця Олена Малахова, цитована у науковій роботі Тріщук і Гриненко.

 

Мовна політика та соціальна реальність: чи змінює мова сприйняття?

Важливим лишається питання: чи впливає вживання фемінітивів на реальне сприйняття жінок у суспільстві та їхню представленість в інформаційному просторі?

Дослідження ЗМІ 2025 року виявило тривожну тенденцію: незважаючи на зростання вживання фемінітивів, присутність жінок як експерток і героїнь матеріалів залишається низькою. У 2025 році жінки були експертками лише у 21% матеріалів, а героїнями – в 16,5%. Це навіть менше, ніж у 2021 році, коли показники становили 30% і 22% відповідно.

Найбільше експерток було представлено у матеріалах «Суспільне Новини» – 42%. В інших медіа цей показник коливався від 10 до 25%. Найменше жінок-експерток виявилося на сайті 24 каналу – лише 10%.

Цікаво, що в темах економіки, безпеки, військової справи та кримінальної хроніки присутність жінок-експерток залишається мінімальною, хоча в міжнародних питаннях їхня кількість зросла.

 

Війна як фактор змін у медіапросторі

Під час трьох років повномасштабної війни присутність жінок у медіа значно знизилася. Згідно з дослідженням ЗМІ, це пов’язано з активним висвітленням бойових дій та військової агресії Росії, а також збільшенням новин про міжнародну підтримку України. Більшість таких новин супроводжуються коментарями чоловіків – політиків, військових і представників міжнародних організацій.

Парадоксально, але серед керівників українських медіа жінки складають 51%, а чоловіки – 49%. Також жінки переважають серед керівників підрозділів (64%), ведучих (69%) та журналістів (75%). Чоловіки ж частіше працюють у програмній службі (53%) та займаються технічним забезпеченням (56%).

Чи достатньо самих лише фемінітивів?

Науковці та лінгвісти наголошують, що сама по собі зміна мовних практик не гарантує досягнення гендерної рівності. «Ефективно використовувати фемінітиви для рівноправного називання жінок і чоловіків за професією, посадою, виконуваними функціями заважає передусім те, що багато з них нині є незвичними для частини українців», – зазначають Ольга Тріщук та Вікторія Гриненко у своїй науковій роботі.

 

Потрібен певний час на адаптацію до фемінної лексики, щоб суспільство перестало сприймати її упереджено та іронічно. «Допомогти суспільству подолати звичку мислити суто маскулітивними назвами повинна передусім масмедійна спільнота», – підкреслюють дослідниці.

Системні зміни та рекомендації

Для покращення ситуації з гендерним балансом у медіа ЗМІ рекомендує редакціям проводити аудит контенту, впроваджувати гендерні політики і, що найважливіше, дотримуватись їх. Як зазначає Яна Машкова, необхідно звертати більше уваги на представленість жінок-експерток, особливо в темах економіки, безпеки, військової справи та кримінальної хроніки.

Фемінітиви є не просто лінгвістичним феноменом, а й потужним інструментом соціальних змін. «Фемінітиви постають символом більш прогресивного підходу в усвідомленні гендерних ролей», – стверджують Тріщук і Гриненко у своїй науковій роботі.

Однак сама по собі зміна мовних практик не є достатньою умовою для досягнення гендерної рівності. Потрібні комплексні зусилля медіа, освітніх закладів, державних інституцій та громадянського суспільства, щоб забезпечити не лише мовну, але й фактичну видимість і визнання жінок у всіх сферах суспільного життя.

Як зазначається в дослідженні ЗМІ, регулярне вживання фемінітивів відповідає сучасним мовним нормам і допомагає підвищити видимість жінок у різних професіях та суспільстві. Водночас для досягнення реальних змін важливо, щоб жінки були не лише правильно названі, але й почуті.

Яна Рожко