Чому ми злимося: як упоратися з гнівом та не нашкодити собі й близьким

Гнів — це природна емоція, яка виникає у відповідь на порушення особистих меж. Він може бути корисним, коли дає енергію для захисту та досягнення мети, але стає небезпечним, якщо накопичується й проявляється імпульсивно.

Психологиня Анна Шийчук пояснює, що гнів розвивається поступово — від легкого роздратування до люті, коли контроль над поведінкою знижується. Вчасне розпізнавання перших ознак допомагає уникнути вибухів емоцій.

Психіатриня Діана Пилипів додає, що у момент гніву активуються лімбічні структури мозку, які запускають реакцію «бий або біжи». Це супроводжується прискореним серцебиттям, напругою м’язів та викидом адреналіну. На піку емоції префронтальна кора працює менш ефективно, що знижує здатність контролювати імпульси.

Гнів стає проблемою, коли переходить у насильство — навмисне завдання шкоди іншим. Найчастіше страждають діти, літні люди та підлеглі. Важливо вміти зупинятися й прислухатися до реакції оточення.

Причини частих спалахів гніву можуть бути біологічними (гормональні зміни, чутливість нервової системи), психологічними (стрес, травми, низька толерантність до фрустрації) та соціальними (нестача здорових прикладів поведінки, конфлікти).

Під час війни гнів посилюється через втому, тривогу та постійні повітряні тривоги. Експерти радять організувати простір для відпочинку, висипатися, говорити про свій стан із близькими або спеціалістами, а також підтримувати базові потреби — харчування, спілкування, прогулянки.

Як безпечно виражати гнів

• Дихальні вправи (глибокі вдихи й видихи).
• Фізична активність (біг, спортзал, тренування вдома).
• Творчість (малювання, гончарство, робота з глиною).
• Відверта розмова з людиною, якій довіряєте.
• Ведення щоденника для вивільнення емоцій.

Психіатриня радить техніку «емоційного серфінгу»: сприймати гнів як хвилю, яка піднімається й поступово спадає. Спостереження за емоцією без опору допомагає пережити її без шкоди для себе та інших.