Отже, голова держави нагадав, що згідно Конституції шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, але в умовах воєнного стану Основний Закон змінити при всьому бажанні не вийде.

- Водночас Кабінет міністрів напрацьовував варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства у рамках роботи з утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Відповідно до ст.116 Конституції уряд вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, - йдеться у відповіді Володимира Зеленського.

Перепрошуємо: тобто якби не війна, держава б із «блакитним вогником» в очах дозволила реєструвати шлюби представникам українського ЛГБТ? Просто так, тому що якась петиція набрала необхідну кількість голосів? Зазначимо, що 28,6 тисячі громадян, які поставили під нею підписи, це взагалі ні про що. До речі, хтозна, чи не підтримали звернення до президента наші біженці, які в Європи нахапалися «духу свободи»?

Давайте одразу визначимося: за великим рахунком, ЛГБТ в Україні не утискаються. Просто суспільство у нас не вважає за потрібне виносити на загал свої «статеві забаганки». Тим більше ті, які традиційними не вражаються. З приводу «веселкових» шлюбів – та будь ласка, їдьте до інших країн та укладайте свої «подружні» угоди. Вони не визнаються в Україні? Ну то й що ж, штамп у паспорті неважливий, коли є почуття, правильно? Але тоді навіщо підбурювати соціум?