МІГ

Заступник директора департаменту агропромислового розвитку ЗОВА Олександр Ясинецький розповів, що в останні роки в Україні офіційно визначили перелік дерев і декоративних рослин, висаджування яких вважається небезпечним для місцевих екосистем. Причина проста: ці види швидко витісняють природну флору, змінюють властивості ґрунту, шкодять місцевій фауні й іноді руйнують інженерні споруди.

Офіційно до переліку інвазійних (чужорідних) видів, заборонених для використання у процесі відтворення лісів, потрапили:

Айлант найвищий (Ailanthus altissima)

Аралія маньчжурська (Aralia elata)

В’яз низький (Ulmus pumila)

Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos)

Горіх чорний (Juglans nigra)

Дуб червоний (Quercus rubra)

Каркас західний (Celtis occidentalis)

Клен ясенелистий (Acer negundo)

Маслинка вузьколиста / лох вузьколистий (Elaeagnus angustifolia)

Павловнія (Paulownia spp.)

Робінія звичайна / біла акація (Robinia pseudoacacia)

Черемха пізня (Prunus serotina)

Ясен пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica).

Що саме заборонено і кому

Суть заходу — обмежити використання цих чужорідних видів під час відновлення лісів та створення полезахисних смуг.

Тобто заборона адресована передусім лісогосподарським і відновлювальним роботам, де ці види раніше застосовували як швидко зростальні «рекультиватори». При цьому важлива деталь: дерева, які були висаджені до набрання чинності переліку, масово вирубувати не вимагали. Їхнє усунення не було автоматичною вимогою.

Конфлікт влади, науковців і лісівників

Урядове Міністерство затвердило перелік навесні 2023 року (наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №184 від 03.04.2023), мотивуючи це необхідністю відновлення стійких до зміни клімату лісів і захисту біорізноманіття. Однак рішення викликало опір лісової галузі. Низка професійних об’єднань і підприємств звернулася до Державної регуляторної служби з претензіями щодо процедур погодження. Як наслідок, процедура затвердження переліку зазнала перевірки регуляторів. Частина юридичних кроків була оскаржена. Через ці процеси в публічному полі виникли суперечки щодо чинності наказу та його практичної реалізації.

ВИСНОВОК

Заборона на використання певних чужорідних видів дерев має на меті захистити українські ландшафти й зробити відновлення лісів екологічно безпечнішим. Для приватних господарств і садівників головне правило — перевіряти джерела і враховувати місцеві рекомендації. Не всі «модні» швидкорослі дерева підходять для довгострокового озеленення.

Адміністративна відповідальність за незаконне садіння заборонених дерев в Україні передбачена статтею 153 КУпАП за знищення або пошкодження зелених насаджень. Штрафи становлять від 170 до 510 гривень для громадян та від 510 до 850 гривень для посадових осіб або фізичних осіб-підприємців, якщо ці дії вчинені поза межами лісового фонду та не відносяться до лісового фонду.