misto.zp.ua

Як у Запоріжжі у воєнний час долають епідемію ВІЛ

Як у Запоріжжі у воєнний час долають епідемію ВІЛ

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну епідеміологічна ситуація із поширенням ВІЛ в Україні погіршилася.

Пацієнти змінюють місце проживання і втрачають зв’язок зі своїм лікарем, логістичні перепони ускладнюють доставку препаратів у різні куточки України, а через бойові дії та тимчасову окупацію деякі міста та села взагалі відрізані від загальної медичної системи.

Завідувачка відділу моніторингу та оцінки відділення “Запорізький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом” Олена Велігодська в інтерв’ю нашому виданню розповіла, яка ситуація із захворюваністю на ВІЛ склалася у Запорізькому регіоні.

– Як би не було нам важко, але система лікування та профілактики в інфекційній лікарні працює та підтримується.

Із початком війни до нас переїхали (транзит чи залишилися жити у Запорізькій області) понад 300 людей із діагнозом ВІЛ із різних регіонів України (це цифри на січень 2023 року, – авт.), – розповідає лікарка. – Для диспансерної групи Запоріжжя у дві тисячі пацієнтів – це велика цифра.

Але це добре, що пацієнти все-таки прийшли до лікарів та отримують ліки.

Загалом у 2022 році взято на диспансерний облік (виявлено вперше з діагнозом ВІЛ-інфекція) 390 осіб, серед них є й діти.

Вперше за останні чотири роки зареєстровано два випадки народження дітей з ВІЛ, заражених від мами під час вагітності.

– Чому це сталося?

– Мабуть, це була недовіра вагітної жінки до власного діагнозу та небажання приймати ліки від ВІЛ.

Вона кричала, плакала, стверджувала, що СНІДу не існує.

Інша жінка під час вагітності просто припиняла терапію, потім поновлювала…

За такої системи прийому препаратів не може бути гарного результату.

Двоє дітей народилися хворими, їм призначена терапія.

І жінка, яка вагітною відмовлялася від свого діагнозу та не пила ліки, коли їй показали діагноз у дитини (а це був аналіз на наявність генетичного матеріалу вірусу), погодилася на терапію.

– Можна було зробити так, щоб дитина у хворої матері народилася без ВІЛ-інфекції?

– Так, це можливо. За умови прийому антиретровірусної терапії (АРВ-терапії), яка є безкоштовною для пацієнтів.

Ми ж знаємо вже дорослих дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих мам, які народилися ще у 90-х роках.

Дівчатка вже виросли, вийшли заміж та народили здорових дітей.

Віримо, що у цих двох випадках ми зможемо “придушити” вірус в організмі дітей, але вилікувати, на жаль, не зможемо.

– Крім народження ВІЛ-інфікованих дітей, що ще турбує лікарів?

– У нашому регіоні загальний показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію на 100 тисяч населення серед чоловіків вище та складає 31,5 (2021 рік – 43,1), а серед жінок – 17,1 у 2022 році (17,6 – 2021 рік).

І зниження цих цифр у 2022 році свідчить, на жаль, не про зменшення числа інфікованих, а про те, що багатьом людям під час війни не до здоров’я.

Ще з 2019 року в нас почалося зменшуватися виявлення пацієнтів з ВІЛ.

Лікарі не звертають увагу на симптоматику у своїх пацієнтів, які роками хворіють, але не обстежуються.

І тільки коли пацієнти потрапляють до інфекційної чи протитуберкульозної лікарень, там тестують на ВІЛ усіх.

Що маємо на сьогодні?

З уперше виявлених пацієнтів із ВІЛ у 2022 році, 33 особи померли, тобто десять відсотків.

Це не тільки наркозалежні та люди, які з якихось причин втратили житло, є й соціально адаптовані – у цій групі є всі, зокрема, й
переселенці, які прибули до нас із інших регіонів України.

Люди давно жили з цим діагнозом, вони за поганого стану здоров’я самі не обстежувалися на ВІЛ.

І лікарі їх не спрямовували на діагностику.

– Чи забезпечена Запорізька область тестами на виявлення ВІЛ?

– Держава та міжнародні донори забезпечують наш Центр та практично всі лікувальні заклади на неокупованій території Запорізької області швидкими тестами.

Це дає можливість встановити діагноз протягом години і почати терапію ще протягом години.

Першу таблетку можна прийняти того ж дня, коли встановлено діагноз!

Раніше наші пацієнти могли чекати на терапію місяць-два.

Зараз одна таблетка на день, максимум дві, а не 12, як ми починали.

Також з’явився “золотий стандарт” для визначення ефективності лікування.

Усі наші пацієнти, які отримують терапію, періодично перевіряються на вірусне навантаження.

І коли ми виявляємо вперше наявність антитіл в організмі людини, встановлюємо діагноз ВІЛ, іноді вірусне навантаження зашкалює.

І нам важливо відстежувати, чи правильно отримує терапію пацієнт, чи дотримується вимог щодо прийому ліків, і через півроку ми робимо перший аналіз.

І бачимо реальний прогрес, якщо терапія дотримується: кількість вірусної ДНК знижується.

А ще через деякий час людина перестає бути джерелом інфекції.

Вона не заражає свого партнера; жінки народжують здорових дітей; кров безпечна, якщо пацієнт іде на операцію.

Тобто пацієнт із діагнозом ВІЛ зможе нормально почуватися і повноцінно жити.

– Чи змінилися шляхи передачі ВІЛ?

– У нас із середини 2000-х років стрімко знижувалась питома вага інфікованих через наркотики і зростав статевий шлях передачі інфекції.

Тобто інфекція “увійшла” до загального населення.

Однак, починаючи з 2019 року, знову зростає парентеральний шлях передачі, через кров, серед наркозалежних.

Тому що дуже активно запрацювали профілактичні програми серед тих, хто приймає наркотики.

Тестують дуже активно і місцевих, і тих, хто приїхав до нашого регіону через війну.

Саме вони дають цей всплеск нових випадків ВІЛ серед наркозалежних.

Але головне – ці люди отримують лікування.

Так, із ними працювати важко, але можливо.

– Пройти тестування на ВІЛ нині можна тільки у лікарнях?

– До українського законодавства внесено зміни.

Тепер тестування на ВІЛ можливе не лише у лікувальних закладах, є й самотестування.

Крім того, близько двох років ми використовуємо оральні тести.

Вони не сертифіковані у лікувальних закладах, проте неурядові організації працюють із цими тестами.

Це безпечно, без крові, дуже якісно.

У нас практично не було розбіжностей із результатом орального тесту.

Якби оральні тести запустили хоча б на первинний рівень, їх почали використовувати сімейні лікарі, це б розширило тестування в десятки разів.

– А в чому заключається доконтактна профілактика ВІЛ?

– Це новий напрямок, який активно розвивається з кінця 2020 року.

Йдеться не про вакцини, а про терапевтичну профілактику.

Партнери, чоловіки/дружини ВІЛ-інфікованих пацієнтів або партнери по вживанню наркотиків, можуть отримувати у нас безкоштовно терапію для профілактики.

Це профілактичний прийом препаратів високоактивної антиретровірусної терапії людьми, які не мають ВІЛ, з метою зниження ризику можливого зараження цим вірусом.

Близько 150 осіб у Запоріжжі отримують такі ліки.

Це наркозалежні та ті, хто мають одностатеві стосунки.

– Яка ситуація з захворюваністю на тимчасово окупованих територіях Запорізької області?

– До того, як росіяни 30 вересня 2022 року обстріляли у Запоріжжі гуманітарний конвой, ми возили на тимчасово окуповану територію тести та ліки, а звідти везли біоматеріал на дослідження.

Нині наші пацієнти, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, не можуть отримати повноцінну допомогу.

Російський уряд заперечує будь-які профілактичні програми – немає замісної терапії; нас хвилює дуже упереджене ставлення до ЛГБТ-спільноти.

Лікарка Олена Велігодська зазначає, що після деокупації наших міст та сіл на інфекціоністів, на жаль, чекає багато роботи.

І треба зробити все, щоб допомога для пацієнтів з ВІЛ була доступною та безкоштовною.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
MISTO.ІНФОРМ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ПОЗИЦІЯ
МІГ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ПОРОГИ (АРХИВ)
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
БЕЛАЯ СТРЕЛА (АРХИВ)
ЗНАМЯ ТРУДА (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Газета "МИГ" – издание с интереснейшей судьбой и историей. Первый номер ее, тогда еще "Комсомольця Запоріжжя", вышел 12 ноября 1939 года (с 1991 года "Комсомолець Запоріжжя" сменил название на "МИГ").

Все более 70-ти лет своего существования газета прошла вместе со страной, была активным участником всех этапов ее развития на пути к независимости Украины.

Журналисты газеты "МИГ" и ее дизайнеры – это профессионалы, опытные знатоки своего дела, поэтому не удивительно, что они – лауреаты многих областных, республиканских и международных конкурсов, обладатели различных стипендий. В свое время газета получила грант британского фонда WFD, грант посольства США в Украине и др.

В штате – более 50 сотрудников. Средний возраст – 38 лет. Каждый сотрудник (кроме водителей и уборщиц) имеет рабочий компьютер.

Газета имеет свою принципиальную позицию, никем не финансируется, ее владельцами издания являются сами журналисты.

С уважением,
редактор

Контакты

Адреса редакції:
69600, г. Запорожье, пр. Ленина, 152, 5-й этаж.

Запорожье и область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 | follow us on | читайте нас в