Валентина Саніна, джерело: Українки.

Висока мода – це передовсім про високу кравецьку майстерність. Бездоганний крій, ідеальні ручні стібки й оздоблення. Такий одяг шиють спеціальні ательє або знамениті доми моди, як-от «Шанель» чи «Діор». На початку минулого століття ці доми були в Європі. В Америці ще не було своїх славетних кутюр’є: кінозірки й популярні співачки замовляли вечірні сукні з Парижа чи Рима. Та враз усе змінилося. Завдяки українці – Валентині Саніній-Шлеє.

Валентина народилася в Києві, змалку мріяла стати акторкою. Закінчивши гімназію, поїхала до Харкова і вступила на театральні курси. Був 1918 рік, країна палала в політичних переворотах. Валентина, яка залишилася без рідних, вирішила шукати кращої долі. Так вона опинилася в Криму, де зустріла майбутнього чоловіка Георгія Шлеє. Разом вони сіли на пароплав до Туреччини, мандрували Європою, звідти вирушили до Нью-Йорка, де й провели решту життя.

І в Європі, і в Сполучених Штатах Валентина безуспішно намагалася будувати акторську кар’єру: завадила жахлива вимова. Тоді вона почала створювати неймовірні костюми для бродвейських вистав. Модний критик Брукс Аткінсон казав, що «її костюми починали промовляти ще до того, як актори виголошували свої репліки». Валентина швидко набула популярності. Власноруч створювала собі образи для світських виходів і незмінно привертала увагу оригінальністю. Не маючи змоги грати на сцені, Валентина творила власне шоу. Якось шанувальниця захоплено сказала, що Шлеє вдягнена як для театру. На що Валентина відповіла: «Мадам, я і є театр»!

У 1925 році вона заснувала ательє. Доти в Америці ніхто так не шив. Дизайнерка сформувала власну естетику: тюрбани, плетені капелюхи-конуси, капюшони, накидки-трансформери, гербові брошки. Вона дотримувалась правила «розкішної пустоти»: стримані кольори, мінімум візерунків, ніякого хутра. У крої поєднувала жіночність із максимальним комфортом і вільністю рухів. Не любила корсетів і багатошарових конструкцій, високих підборів.

В інтерв’ю для «Vogue» Валентина наполягала: простота переживе мінливість моди. «Вдягни століття! Забудь про рік», – таким було її гасло. Індивідуальність і якість, а не одноденні тренди. Уже з 1928 року в ательє «Valentina`a Gown» одягалися зірки Голлівуду та багатійки усієї Америки. Для понад двох тисяч клієнток увесь одяг розробляли індивідуально. Шлеє не повторювалась, не продавала виробів у крамницях. «Я не створюю одяг, – казала вона, – я одягаю жінку».

Валентині Шлеє було 68 років, коли вона закрила своє ательє – на піку слави. Швидкий розвиток масового виробництва одягу й зміни в модних тенденціях не сприяли процвітанню кутюрного пошиття. Але майже до останніх днів Валентина створювала костюми для театру й кіно. І власноруч шила для кількох давніх клієнток. У спадок модельєрка залишила зручні сукні-кімоно, просторі штани-кюлоти, спущені лінії плечей у пальтах, асиметричні краї, чіткі силуети – наш улюблений мінімалізм. Без подіумів і софітів Валентина зуміла одягнути не одне століття.

Джерела: Загублені імена. Валентина Саніна-Шлеє. Державне агентство України з питань кіно в YouTube . «Вкрадена культура. Українка Валентина Саніна-Шлеє, яка увійшла в історію світової моди», Kyiv Post.

Дмитро Нагорний