МІГ

Побачивши фотохвилю спогадів на одній із звичайних запорізьких будівель, подумали майже одразу: жаль, що ми про цю роботу не знали. Надали б і свої фотографії.

А почувши митців, які у етері каналу MTM розповіли про задум та реалізацію артпроєкту «Занурення» –

ще більше полюбили цей літопис дитячих посмішок та щирості, чорно-білі ретро фото дідусів та бабусь…

Автори «Занурення» – митці стріт-арту Sleepy Sun і Hellо та учениці Запорізької художньої школи Катерина Носаль та Анна Любімова – поділилися не тільки фотографіями свого дитинства та юності, а й обставинами, моментами їх виникнення.

 

Розповіли про людей, які надали фото для інсталяції.

Репортаж запорізьких тележурналістів став, безсумнівно, чудовою фіксацією події та знайомством із митцями. І фіксацією моря спогадів, які минули.…

І ось ми дізналися що артоб’єкт – фотохвиля спогадів, над якою піднімається доросла людина, проіснувавши усього три тижня, пішов у небуття. Фотографії обідрали з будинку, пояснивши, що на появу їх тут не було належного дозволу. Або, кажуть, на тлі болісних втрат війни хтось не зрозумів, про «Занурення» – то про щасливі спогади, а не про горе…

Фото та відео Олени Ахінько: як сьогодні виглядає оголена стіна

Зникаючі малюнки – це стиль робіт стріт-артистів Sleepy Sun і Hellо [приховуючи свої імена, вони ведуть сторінку в Інстаграмі під ніком by.sleepy_sun.hello_0 та й майстер-класи, заплановані в Запорізькій художній школі на кінець січня проведуть відкрито, не ховаючи облич та творчих ідей].

Графічні роботи співавторок, Катерини Носаль та Анни Любімової, ми бачили на численних виставках у Галереї юних, в приміщенні Запорізької дитячої художньої школи. Від виставки плакатів Катерини Носаль у Незламному хабі маємо й досі враження незабутнє. Їх можна виносити на вулиці Запоріжжя та й інших міст та країн. Робити виставки, що кричать про наше життя. Бо вуличне мистецтво промовляє емоцією.

“Ми зіштовхнулися з травматичною деформацією сприйняття в нашому суспільстві. Люди автоматично вважають загиблими всіх зображених людей на світлинах. Ця робота скоріше про «вбиту епоху». Як ми самі кажемо, «минуле життя»”, – прокоментували зникнення «Зануренна» by.sleepy_sun.hello_0

Зникаючі роботи – стиль роботи Sleepy Sun і Hellо – полягав у тому, що вони повністю проявляються, коли фотографуєш їх зі спалахом. Як, наприклад, дівчинку з повітряною кулькою на будівлі кінотеатру імені Маяковського.

Також Sleepy Sun і Hello – автори графіті, присвяченого відомому запорізькому музиканту Андрію Лободі на будинку, де він жив.

А ость зникаючим графіті, що зовсім зник, першим став іграшковий плюшевий ведмедик. Створений Sleepy Sun і Hellо у квітні 2023 року на зруйнованій шостого жовтня 2022 року будівлі, де колись був «Маленький Париж», він зник під час вартісної реконструкції.

А насправді ведмедик мав стати меморіалізацією пам’яті про загиблих.Бо що, за великим рахунком, нагадує нам про російський обстріл, який забрав життя й дорослих, і дітей? Цей осиротілий ведмедик був їм пам’яттю. І хто ж тепер не розуміє, що забувати те, що ми переживаємо нині, не можна?

“Ми – українські художники, як і всі українці, чуємо, відчуваємо і проживаємо всі події сьогодення…” – ця фраза Sleepy Sun і Hellо звучить сенсом справжньої творчої роботи. Зникаючі роботи, що зникають фізично  – це не стиль, це байдужість.

Ось такі коментарі стінопис «Занурення» зібрав на сторінці в Інстаграмі:

“23 лютого 2022 року більше ніколи не настане, ми більше не зможемо повернутися в те життя, яке у нас було до початку великої Viйни. Ми завжди житимемо у часі Viйни або часі після Viйни. І це буде зовсім інша реальність, аніж та, що була у нас раніше”.

“На світлинах – спогади довоєнного часу. Спроби згадати «минуле життя», яким було до… Візуалізація того, що у нас забрали, «вбитої епохи»”.

“Неймовірна краса, створена руками молодих, але таких мудрих людей. От воно – майбутнє Запоріжжя і України. Наша славна молодь. І поки живе в серцях мистецтво – жива країна. Як шкода, що пізнали ми горе війни і втрат, але коли подивишся на такі речі – розумієш душа українська цвіте. Мирного неба, громадяни! А ми нашу Україну розвеселимо, хоч вона і зажурилась…”

Жити та пам’ятати те, що проживаєш, – не проста задача сьогодення. Спроможність бачити реальність і не заплющувати очі від жаху потребує сміливості.

А щоб знаходити в собі сили бачити у минулому опору та надію – для цього треба мати талант.

І його мають Sleepy Sun і Hellо, Катерина Носаль та Анна Любімова.

***

Ведмедик Sleepy Sun і Hellо став впізнаваним та бажаним сувеніром.

Його захотів мати Саша Корбан. Він майстер мистецтва муралу, в Запоріжжі – його портрет  Олександра Цфасмана, на будинку, де жив музикант.

Тож, пам’ять не зникає, коли її торкається рука художника.

Інеса АТАМАНЧУК, фото та відео Олени АХІНЬКО, скріншоти авторки