Евакуація в Україні: хто організовує та як діяти. Покрокові правила

Мільйони українців змушені залишати свої домівки та переїжджати у безпечніші регіони країни або виїжджати за кордон. Розповідаємо, як організована евакуація, хто за неї відповідає та як діяти, щоб пересування було швидким і безпечним.

Хто відповідає за організацію евакуації

Евакуацію людей забезпечують кілька структур одночасно:

обласні військово-цивільні адміністрації;
працівники Товариства Червоного Хреста;
поліція;
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
місцеві органи влади.

Як проходить евакуація

У населеному пункті, про евакуацію якого повідомляють заздалегідь, формують колону з автобусів, якими вивозять місцевих мешканців.

До колони можуть долучатися й приватні автівки — за умови, що вони рухаються чітко за визначеним маршрутом разом з іншим транспортом.

У пункті призначення евакуйованим нададуть житло, харчування та необхідну допомогу.

Як дізнатися про початок евакуації

Інформацію про евакуацію поширюють кількома каналами:

по радіо та телебаченню;
через соціальні мережі й месенджери;
через мобільні групи з гучномовцями, які їздять вулицями.

У повідомленнях вказують час евакуації, місця збору, маршрути руху та контакти евакуаційних штабів.

Якщо у районі немає зв’язку

У такому разі варто орієнтуватися на офіційні джерела — радіо, медіа чи оголошення пересувних гучномовців. Якщо ви перебуваєте в укритті й почули сигнал «Увага всім» (сирену), після нього перевірте актуальну інформацію з доступних офіційних джерел, наприклад по радіо.

Що робити, якщо немає доступу до інформації, ви не чуєте сирену, не можете рухатися самостійно або перебуваєте у заваленому укритті

Спробуйте зателефонувати на гарячу лінію Тероборони ЗСУ 0 800 507 028 або за номерами 101, 102 і повідомити своє місцеперебування. Місцева влада додасть вашу адресу до списку тих, кому потрібна допомога з евакуацією.

Як діяти, якщо ви — переселенець

Дотримуйтесь загальних правил евакуації, описаних вище. Якщо виїжджаєте самостійно, заздалегідь дізнайтеся про умови та маршрути виїзду й не порушуйте встановлених правил і режимів.

Зберіть найнеобхідніші речі — документи, гроші, ліки, одяг, продукти харчування. Врахуйте, що частину шляху, можливо, доведеться долати пішки, тому пакуйте речі з розрахунком на це. Заздалегідь сплануйте зупинки й ночівлі, зберіть потрібні контакти та повідомте про свій приїзд.

Об’єднуйте зусилля з іншими: дізнайтеся, хто ще може пройти частину шляху разом із вами, координуйте дії та оптимізуйте спільні ресурси — паливо, продукти, ліки тощо.

Рухайтеся обережно. Якщо на шляху трапляються небезпечні ділянки, не намагайтеся швидко їх подолати — краще перечекати, поки ситуація стабілізується.

Повідомте про своє прибуття органи місцевої влади та волонтерські центри, надавши інформацію про кількість людей, їхній вік, стан здоров’я та нагальні потреби.

Просіть допомоги, але не вимагайте її. Місцеві громади докладають максимум зусиль, щоб облаштувати прихистки й забезпечити переселенців усім необхідним, проте їхні ресурси також обмежені.

Уникайте конфліктів: не обговорюйте політичні погляди чи військову ситуацію, будьте чемними та доброзичливими.

Зберігайте спокій і допомагайте тим, хто відчуває тривогу, перевтому чи паніку — простими порадами та підтримкою. Ретельно перевіряйте джерела інформації, якою користуєтеся.

Плануйте наступні кроки, наскільки це можливо. Якщо плануєте залишитися у прихистку — облаштовуйте побут з розрахунком на тривалий час. Якщо плануєте рухатися далі — заздалегідь прорахуйте маршрут і підготуйте все необхідне для продовження шляху.