misto.zp.ua

Чи готова українська енергетика до європейських правил? – діалог медійників та експертів в УКМЦ

Чи готова українська енергетика до європейських правил? – діалог медійників та експертів в УКМЦ

Як Україна синхронізує енергетичну політику з вимогами ЄС в умовах війни? Чи вдається зміцнити власну енергетичну стійкість і що цьому перешкоджає? Ці питання об’єднали учасників експертного обговорення у рамках серії заходів «Євроінтеграція на зв’язку». Окрім експертів в ньому взяли участь представники регіонів – журналісти, зокрема – й із Запоріжжя, від газети «МИГ», а також  представники громад та комунікаційних команд органів влади.

Анонс та повідомлення про перебіг події представлений на сторінці  www.uacrisis.org

Відкриваючи дискусію, Голова правління Українського кризового медіа-центру (УКМЦ), Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий назвав енергетику складовою інституційної стійкості, питанням боротьби України і вкрай важливим напрямом євроінтеграції.

“Якщо ми не станемо членом Євросоюзу, не отримаємо цю парасольку, а також безпеково-ядерну, то, на жаль, так і залишимось в сірій зоні”, – сказав він, підкреслюючи необхідність відкритої комунікації між владою і журналістами, чому багато років сприяє УКМЦ.

Будь-які зміни, починаючи від структурних реформ до галузевих новацій, спираються на законодавчу основу. Якою вона виглядає сьогодні у світлі вимог ЄС в сфері енергетики, розповів народний депутат України, Член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк.

“Я почав би про фундаментальний законопроєкт, який парламент напередодні ухвалив і президент їх підписав. Він запроваджує механізм market coupling (об’єднання ринків) для інтеграції енергоринку України з Європейським Союзом. Будемо робити все можливе для того, щоб і експорт української електричної енергії до Європейського Союзу, і так само імпорт з Європейського Союзу до України був на паритетних умовах, і ми могли продавати нашу продукцію в вигляді електричної енергії, коли ми матимемо її в достатній обсязі. І так само європейці, точніше українські компанії зможуть імпортувати до України в ті години, коли ми сьогодні цього потребуємо”, – пояснив парламентар, який приєднався до зустрічі онлайн.

Крім того, законодавці врегульовали питання приєднання накопичувачів електричної енергії, давши можливість бізнесу швидко інвестувати в цей ринок, тому що першого  травня 2027 року ті приватні підприємці або компанії, які матимуть земельні ділянки і технічні умови,  зможуть працювати на нових умовах. Такі стимули дадуть українському і європейському бізнесу можливість активно реалізовувати проєкти на території України.

“Сьогодні в Україні вже встановлено більше ніж 600 МВт годин потужності накопичувачів електричної енергії, які, по суті, розподілені абсолютно по всій країні, і в Україні сьогодні є значна частина дрібних гравців, є і великі гравці, які встановлюють по 50, по 100 МВт, а є і дрібні, які встановлюють по 2,5, по 5, і по 10 МВт накопичувачів. І наша енергосистема, за оцінками операторів системи передачі енергії, потребує таких систем зберігання десь біля 2-2,5 ГВт годин потужності. Тому ринок він сам себе заповнює, і заповнює станом на сьогоднішній день в переважній більшості українськими інвесторами”, – зазначив Сергій Нагорняк.

Теми зелених технологій в енергетиці торкнувся голова Правління Global 100 RE Ukraine Олександр Домбровський. За його словами, це не просто технології енергетичної безпеки країни, а технології, які дають можливість так само, як і балістичні ракети, витримати страшний удар російської агресії, відповідати і перемагати.

“Якщо ми подивимося на те, що відбувається в Персидській затоці, то побачимо, що йде боротьба за нафту, за природні гази, за логістичні маршрути. Але разом з тим ми повинні розуміти, що це йде війна між енергетичними автократіями і цивілізаційними демократіями, які дивляться на зелену енергетику як ресурс, який належить кожній країні. Україні можуть не дати нафту, нам можуть не продати природній газ, що робила періодично в свій час Росія, яка хотіла нас посадити на енергетичну газову голку, але у нас ніхто не забере сонячну енергію, у нас ніхто не забере вітер, і у нас ніхто не забере енергетику, пов’язану з виробництвом біометану”, – пояснив свою думку експерт.

За даними Біоенергетичної Асоціації України, потенціал виробництва біометану в Україні складає приблизно 20 мільярдів кубів – це в середньому стільки, скільки до війни Україна добувала природного газу. Це колосальний ресурс, який вже сьогодні треба використовувати на блага країни та її громадян.

Олександр Домбровський назвав європейський вибір України єдиним і глибоко цивілізаційним і заявив, що досягнення українців в напрямку енергетичних технологій високо цінуються в Європі.

“Дійсно ми не пасуємо задніх, а демонструємо дуже круті проєкти, високо інноваційні, високо технологічні. Ну і крім всього наближення до ЄС – це не тільки об’єднання ринків, це об’єднання знань, університетських знань, це нові професії, нові технології, це нові виробництва і це нова Україна”, – додав голова Правління Global 100 RE Ukraine.

Проте, не всі в Україні задоволені вимогами європейців діяти за їх правилами. В першу чергу, це стосується важкої промисловості України – металургійної галузі, цементних заводів, інших великих підприємств, які в умовах війни не мають коштів, необхідних для впровадження екологічних технологій.

“Вони вже страждають, не отримують сотні мільйонів доларів саме через цей механізм, який з нинішнього року діє і для України. Йдеться про обмеження у постачанні на європейські ринки продукції, виробленої в умовах значних викидів в навколишнє середовище. Цим пояснюється стурбованість наших виробників і їх бажання переконати ЄС відтермінувати це для України”, – розповів  директор енергетичних й інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Не оминув він теми захисту енергетичної системи. Сьогодні уряд сконцентрований на питанні розвитку децентралізованої розподільної генерацію. Велика увага надається встановленню когенераційних установок, і це крок в правильному напрямку, однак, на думку експерта, його недостатньо.

“У нас дійсно сонце – це дуже добре, енергосторіж теж дуже добре, але я дуже сумніваюсь, що сонце і енергосторіж взимку закриє всі наші питання з точки зору опалення. Є певна загроза, що у великих містах пошкоджені ТЕЦ не зможуть вчасно відновити. Додамо ризик, що знов прилетить балістична ракета, дрони і повториться те ж саме, що було минулого року, а може ще гірше. Тому тут потрібно йти паралельними шляхами. З одного боку відновлювати великий ТЕЦ, а з іншого боку розвивати розподільну генерацію, насамперед когенераційні установки, які можуть виробляти теплову енергію і електричну енергію одночасно”, – порадив Володимир Омельченко.

У січні Всеукраїнська Асоціація ОТГ прийняла програму «Енергонезалежна громада». Виконавчий директор Асоціації Тарас Добрівський вважає, що цей документ спрямовано на досягнення практичних результатів. Він вірить в те, що в Україні з’явиться громада, яка буде повністю незалежна від центральних енергоресурсів.

“Я вважаю, що ми повинні бути домінуючою країною, так як по інтелектуальної власності, нашим досягненням, нашим генетичним корінням є сильною країною з часів Київської Русі. І зараз маємо шанс бути передовою країною. Для цього все в нас є – море, вітер, сонце. Представляєте, коли громада матиме повністю енергонезалежність. Ми сьогодні говоримо про бізнес, про державу, а в кінцевому результаті стоїть за цим люди, тарифна політика. 30 років підряд тарифною політикою залазили людям в кишеню постійно. Навіть за транспортування газу, коли наші батьки і діди будували кооперативом газові труби, а зараз за цю транспорту треба платити людям. Ми багата країна, де держава повинна подумати про ціну та ефективність”, – наголосив Тарас Добрівський.

Міський голова Тростянця Юрій Бова запропонував максимально спростити всі процедури від отримання всіх погоджень до встановлення енергетичного обладнання і його підключення. Його промова стала й ілюстрацією реалістичного підходу до ідей євроінтеграції, й великою кількістю практичних зауважень за більш ніж 20-річний досвід керівництва містом.

“Навіть встановлення елементарної сонячної станції на 20-30 кВт сьогодні є проблемним, бо нікому це робити, або дуже довга черга. А це все в своїй масі колосальний ресурс, який ми вже зараз повинні використовувати, надолужуючи втрати бюджету під час цієї зими на дизельні генератори Треба ж розуміти, що місцевий бюджет – це не бездонна бочка, і місяцями працювати на генераторах – це колосальні втрати, які ми всі понесли в січні, лютому, березні цього року. І зараз, коли сонечка вже світить, треба максимально літо використати для того, щоб зекономити ці ресурси. І тому ці всі сонячні станції і все інше повинні максимально швидше просуватися через наше міжнародне партнерство. Ми, звісно, вдячні за кожну таку станцію, але я переконаний, якби така робота була згуртованою, ми б відчули зовсім інший результат. Маємо максимально переходити на децентралізовані джерела теплопостачання індивідуального абонента. Абонент може сам зробити це. І якщо люди спростять цю процедуру, то люди встановлять ці індивідуальні газові котли, умовно кажемо, за пару місяців вони зробляться. І така політика повинна бути системною”, – підкреслив сіський голова Тростянця.

Практичним питанням від мера став запит,  чи є можливість влітку використовувати сонячні батареї, які під час канікул не використовуються закладами освіти?

Тут стали доречними коментарі журналістів та медійників з різних регіонів України, які підняли питання щодо підключення когенерації, з якою – впевнені зокрема харківські журналісти – держава запізнюється на роки.  Проблемою є й важка процедура офіційного оформлення навіть отриманого від благодійників енергетичного обладнання.

Прозвучало й питання, чи є сенс вкладати мільйони в ремонт великих енергетичних підприємств, якщо вони є постійною метою російських обстрілів.

Завершуючи обговорення, Валерій Чалий зазначив, що євроінтеграція з усіма вимогами дали серйозний поштовх для того, щоб в Україні закрутилася бюрократична машина. З іншого боку, необхідно визнати, що виникає купа начебто простих питань, які не вирішуються.

“Ще я вкотре переконався: там, де є господар, якщо говорити про громаду, то він знайде і людей, і знайде якісь виходи на міжнародних партнерів. А там де по-іншому підхід, бо вже люди втомилися від всіх цих пробити стіну головою, то воно йде так, як йде. Думаю, що з точки зору євроінтеграції ми якось налагодимо і принципи, і підходи, але це буде важко зробити без налагодженої комунікації і взаємодії в сфері енергетики між виконавчою владою, парламентом і громадами”, – відмітив Голова правління УКМЦ.

Фото Інеси АТАМАНЧУК та надане УКМЦ


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
ПОЗИЦІЯ
МІГ
MISTO.ІНФОРМ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ПОРОГИ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Газета "МИГ" – издание с интереснейшей судьбой и историей. Первый номер ее, тогда еще "Комсомольця Запоріжжя", вышел 12 ноября 1939 года (с 1991 года "Комсомолець Запоріжжя" сменил название на "МИГ").

Все более 70-ти лет своего существования газета прошла вместе со страной, была активным участником всех этапов ее развития на пути к независимости Украины.

Журналисты газеты "МИГ" и ее дизайнеры – это профессионалы, опытные знатоки своего дела, поэтому не удивительно, что они – лауреаты многих областных, республиканских и международных конкурсов, обладатели различных стипендий. В свое время газета получила грант британского фонда WFD, грант посольства США в Украине и др.

В штате – более 50 сотрудников. Средний возраст – 38 лет. Каждый сотрудник (кроме водителей и уборщиц) имеет рабочий компьютер.

Газета имеет свою принципиальную позицию, никем не финансируется, ее владельцами издания являются сами журналисты.

С уважением,
редактор

Контакты

Адреса редакції:
69600, г. Запорожье, пр. Ленина, 152, 5-й этаж.

Запоріжжя та область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 |