Премьера фильма Михаила Ильенко «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»

Киноклуб «Восхождение», корпорация «Керамист» и кинотеатр им. Довженко приглашают представителей СМИ на пресс-конференцию по случаю премьеры фильма Михаила Ильенко «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Встреча произойдет в малом зале кинотеатра им. Довженко 1 марта 2012 года в 15-00.

Фильм представят гости: генеральный продюсер (и замечательный художник) – Владимир Филиппов, актеры Дмитрий Линартович и Виктор Андриенко.

«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Повнометражний, ігровий
Жанр – романтична балада
Тривалість - 110 хв
Формат звуку  - Dolby Digital
Дата світового релізу - 19.01.2012
Виробництво - «Інсайтмедіа» продюсерський центр (за Програмою виробництва та розповсюдження національних фільмів Державного агентства України з питань кіно)
Автори сценарію - Михайло Іллєнко, Денис Замрій, Костянтин Коновалов
Режисер-постановник - Михайло Іллєнко
Оператор-постановник - Олександр Кришталович
Художник-постановник - Роман Адамович
Композитор - Володимир Гронський
Генеральний продюсер - Володимир Філіппов
Продюсери - Андрій Суярко, Алла Овсяннікова

В ролях:
Іван Додока - Дмитро Лінартович
Любов Карімова - Ольга Гришина
Степан Шуліка - Віталій Лінецький
Тінь Ластівки - Іванна Іллєнко
Смирнов - Віктор Андрієнко
Наскрізний - Олег Примогенов
Угрюм-рука - Олександр Ігнатуша
Вождь - Олексій Колесник

Передісторія

В основу сюжетної лінії фільму покладено реальні факти з біографії Героя Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» № 1733), льотчика авіації дальньої дії, гвардії старшого лейтенанта ІВАНА ІВАНОВИЧА ДАЦЕНКА. Народився він у селянській родині 29 листопада 1918 року у селі Чернечий Яр Полтавської губернії (неподалік Диканьки). Перед самою війною закінчив льотну школу, з перших днів війни – на фронті. Був командиром ланки бомбардувальників, брав участь у Сталінградський битві, загалом здійснив близько трьохсот бойових вильотів.

19 квітня 1944 року його літак був збитий поблизу Львова. З того моменту тривалий час про його долю достеменно нічого не було відомо. Однак, є припущення, що йому вдалося втекти з німецького полону, після повернення до СРСР потрапити до іншого ув’язнення – у сталінських таборах на Далекому Сході. Звідки він також утік, і  можливо, через Чукотку та Аляску потрапив до Канади. Або, що вірогідніше, він зміг одразу втекти до Європи, а потім потрапити до Канади.

Принаймні, наступна інформація про Івана Даценка датована 1967 роком. Тоді радянська делегація, в складі якої були актриса Кіностудії ім. Довженка НАТАЛЯ НАУМ та кінорежисер ТИМОФІЙ ЛЕВЧУК, а також відомий артист балету МАХМУД ЕСАМБАЄВ в якості учасників Всесвітньої виставки Експо-67 у Монреалі відвідали одне з поселень північноамериканських індіанців Канади. Вождь місцевого племені ірокезів, відповідно вбраний у національний костюм з пір’я,  звернувся до них… українською мовою. Згодом про це розповів Махмуд Есамбаєв в одному зі своїх інтерв’ю, і сказав, що вождь назвав своє справжнє ім’я – Іван Даценко.

Докладне розслідування на цю тему провели у 2002 році автори телепрограми «Жди мене» на прохання ОЛЬГИ РУБАН - племінниці Даценка. Вони знайшли тих, хто знав особисто Даценка і в Україні, і в Канаді, а спеціальна експертиза фотографій Даценко-льотчика та Даценко-вождя засвідчила, що це одна й та сама людина.

Створення фільму

Після перегляду телевізійної програми «Жди мене» ВАДИМ ДРАПЕЙ створив літературний твір «Той, Що Пройшов Крізь Вогонь» - про льотчика, який потрапив до індіанського племені й став його вождем. Цей твір налічував близько 30 сторінок тексту, однак до кіносценарію було ще далеко.

Початкова версія кіносценарію була створена КОСТЯНТИНОМ КОНОВАЛОВИМ та ДЕНИСОМ ЗАМРІЄМ. Згодом сценарій суттєво доопрацював МИХАЙЛО ІЛЛЄНКО, який вніс у цей «пісний пиріжок» багато якісного ізюму.

Роботу над фільмом було розпочато у 2007 році продюсерським центром ІНСАЙТМЕДІА.
Проект, з огляду на його історичну та соціальну значущість, було схвалено й запропоновано до державного фінансування через Держкіно. Але кілька разів робота над фільмом зупинялася. В першу чергу завдяки кризі 2008 - 2009 років. Найбільша пауза тривала півтора роки.

За час вимушеного простою Михайло Іллєнко, маючи захоплення вітрильництвом, був запрошений до участі у навколосвітній подорожі колегами по Київському крейсерському яхт-клубу. Завдяки цій подорожі вдалося зняти у  Південних Андах кадр з якого і починається фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Поновлене у 2011 році фінансування дозволило завершити зйомки та остаточно закінчити роботу над фільмом.

Ідея фільму

Ось як режисер Михайло Іллєнко визначив завдання, яке стояло перед ним та знімальною групою:
«У нашій культурі зараз передозування депресивним кіно. Звичайно, у радянський час це був спосіб докричатися, висловити себе, сказати правду… Але з часом це стало правилом хорошого тону, увійшло у моду. І ми так цим захопились!
Я у свій час так само був цим захоплений, згадуючи студентські роки. А нині серед студентів вважається, що як глядачі вовком не завили у залі – то це погане кіно.
Ми тепер добре вміємо знімати кіно про ще одного, у якого нічого не вийшло. Це катастрофа – тим самим ми себе занурюємо у якусь безвихідь!
Бо у наших глядачів немає героя! А оці кляті голлівудські фільми – та й не лише голлівудські – вони ж і пропонують глядачу героя. Того, про якого глядач міг би сказати: «Я б так теж хотів, але чи зміг би?».
Цей герой – це насправді найкращий спосіб запропонувати глядачеві побачити те, рідне, що поруч з ним. Зрештою, подарувати йому почуття любові. Власне, ми всі разом, нашою знімальною групою і хотіли зняти такий фільм. Я б це назвав справедливим кіно».

Бюджет і виробництво

Фільм було знято виключно українською знімальною групою на українські кошти та силами українських кіновиробників. Це особливо важливо, бо ще кілька років тому в Україні була відсутня суттєва ланка технологічного циклу поствиробництва – кольорокорекція та зведення Dolby-звуку, без яких неможливе створення сучасного прокатного кіно, і продюсерам фільмів доводилося для такої роботи возити кіноматеріали за кордон.

Загалом на виробництво фільму було витрачено близько 16 млн. грн., 10 з яких профінансовано державою, 6 – кошти продюсера, та інші залучені кошти.

Створювалася картина за технологією, прийнятою у більшості сучасних кінокомпаній, в тому числі голлівудських: зйомки фільму проводилися на сучасну цифрову кінокамеру, відповідно монтаж та обробка знятого матеріалу велися за допомогою сучасної комп’ютерної техніки, до цього додавалися спецефекти та ЗD-графіка, а вже потім готовий фільм переводили на кіноплівку для показу у кінотеатрах. Втім, тепер і цей різновид носія відходить у минуле – в Україні вже чимало кінозалів, де фільми демонструють цифрові кінопроектори, і частина прокатних копій фільму виготовлена у форматі DCP (Digital Cinema Package).

Серед компаній-партнерів, які брали активну участь у виробництві варто назвати компанію «Кінотур» - єдину в Україні компанію яка володіє повним циклом технологій цифрового кіно, та компанія «ЛеДоєн» також єдина в Україні сертифікована Dolby-студія.

Прокат та дистриб’юція фільму

Показ фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» протягом цього року буде відбуватися по всій Україні. Старт прокатної кампанії буде дано 19 січня – з цього дня прокат стартує у Харкові, Івано-Франківську та Києві (Кінопалац, Кронверк, Мегаплекс, Оскар-Дрім-Таун, Одеса-Караван, Супутник). З 9 лютого прокат продовжать Донецьк, Житомир, Кіровоград, Львів та Одеса. Подальший графік показів буде оприлюднено. Займатиметься прокатом компанія «B&H FILM DISTRIBUTION», яка є лідером кінодистриб’юції в Україні, і з якою укладено контракт виробником фільму - продюсерським центром ІНСАЙТМЕДІА. Впродовж січня-лютого фільм буде продемонстрований у 13 містах України! Це Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кіровоград, Львів, Одеса, Полтава, Тернопіль, Харків. Можна відверто сказати - з 19 січня 2012 року українське кіно буде демонструватись по всій Україні!

На телеекранах фільм може з’явитися не раніше 2013 року.

Також фільм планується випустити на DVD та Blu-ray.

Нагороди

Гран-прі ІІІ Київського міжнародного кінофестивалю за результатами голосування глядачів.

Біографічна довідка

Михайло Герасимович Іллєнко
Народився 29 червня 1947 року в Москві.  Брат кінорежисера Юрія Іллєнка та оператора. Вадима Іллєнка. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1970, майстерня М. Ромма). З 1973 р. — режисер Київської кіностудії ім. О.П.Довженка.

З 1997 року — засновник та президент кінофестивалю «Відкрита ніч».
Майстер курсу та викладач Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Член Національної спілки кінематографістів України.
Зіграв роль Георгія у кінокартині Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Має дочку Іванну, яка є акторкою та солісткою Народного театру опери та балету у Празі.

Фільмографія:
-    «Там далеко, за річкою» (1975)
-    «Чоботи всмятку» (1978, т/ф)
-    «Школа» (1980, т/ф, 3 с, Одеська кіностудія)
-    «Миргород та його мешканці» (1983)
-    «Кожен мисливець бажає знати…» (1985)
-    «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993)
-    «Сьомий маршрут» (1997)
-    «Одноразова вічність» (анімаційний, 2002)
-    «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011)

Цікавий факт

Першим, хто розповів Михайлові Іллєнку про україномовного вождя індіанців була відома українська актриса Наталя Наум. Її син, актор Тарас Денисенко, став виконавцем головної ролі у фільмі Михайла Іллєнка «Фучжоу» (1993). А картина, яка дала повну назву фільму («Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди»), і що використовувалася під час зйомок, з’являється у одному з епізодів на початку фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» у рідній хаті Івана Додоки. Так само, як і на проекті «Фучжоу», музику до фільму створив Володимир Гронський, також в обох фільмах знімалася дочка Михайла Іллєнка.
У фільмі звучить українська народна пісня «Тарілочка» в обробці гурту «ДахаБраха».

У промокомпаніі фільму бере участь гурт «ТНМК», кліп за піснею «Шторм» буде запропонований глядачам ТВ каналів незабаром.

21.08.10

---

Редакция не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции