В Запоріжжі попрощались з полеглим захисником Ярославом Шаповаловим

16.08.2025

В останню земну дорогу запоріжці провели Ярослава Шаповалова.

Ярослав Шаповалов – командир 2 відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А 7013, молодший сержант. Позивний «Кислий».

Воїн народився 28 вересня 1983 року в Запоріжжі. Навчався в Запорізькій школі № 97, після закінчення працював на приватному підприємстві. В цивільному житті був слюсарем-зварювальником. З початку повномасштабного вторгнення разом з колегами допомагав Збройним Силам.

В липні 2024 року Ярослав добровольцем пішов боронити країну. Воїн захищав рідний регіон – служив на Запорізькому напрямку. З перших днів на фронті Ярослав брав участь в найзапекліших боях – гранатометник прикривав піхоту на позиціях.

Найтриваліший період перебування «на нулі» без ротації і постійними обстрілами – 53 доби. Майже два місяці Ярослава з побратимами не могли замінити через постійні штурми росіян.

За часи служби захисникові доводилось не лише відбивати штурми, прикривати своїх та бити ворога, але й рятувати життя. Під час одного з виходів «на позиції» Ярослав Шаповалов надавав медичну допомогу побратиму просто в бліндажі – поранений військовий без стопи пробув 11 годин в очікуванні еваку. Весь цей час поряд був лише Ярослав, який підтримував в ньому життя.

«Він був дуже відповідальною людиною, на що отримував і медалі і подяки. Він себе дуже гарно щарекомендував – його поставили на командира відділенняю. Людьми руководив дуже доборе. Як командир відділення я дуже задоволений його службою», — згадує Ярослава командир, головний сержант гранатометного взводу «Грішний».

Ярослав Шаповалов нагороджений медаллю «За врятовані життя» та орденом «Козацький хрест» за бойові заслуги. Вже посмертно нагороджений медаллю «Честь і слава». Нагороду за сина отримала матір Ольга.

Ольга Шаповалова, матір Ярослава

«Мій Ярослав був найкращим. Добросовісним, чесним. Розповідали, що він на позиціях життя рятував.. Він ніколи не кине в біді людину. Я дуже ним пишалась і захоплювалась», – згадує сина Ольга Шаповалова.

Ярослав тричі був поранений в боях. Щоразу він поспішав якнайшвидше повернутись в стрій, адже знав, що можливо зараз в бою не вистачає саме його влучного пострілу.

Ярослав Шаповалов загинув 7 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання в бою поблизу Роботиного, захищаючи рідний Запорізький напрямок. В Запоріжжі у нього залишилась матір.

Ярослав не встиг одружитись, не встиг народити дітей, не встиг побудувати родину. Але він встиг врятувати життя, захистити своє місто і свою країну, і довести кожному з нас, що справжні Герої живуть поруч, а отже Україна обов’язково переможе.

Источник: forpost.media

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.