Сміливість бути фермеркою. Під час війни в українському агросекторі з'явилося більше жіночих облич

06.02.2024

Фермерство - це професія, чи, радше, покликання, якому присвячують життя цілі родини, а на чолі бізнесу частіше стояв чоловік. В останні кілька років фермерство ставало дедалі цікавішим жінкам, які освоювали напрями з більшою доданою вартістю на кшталт переробки, виробництва крафтових продуктів тощо.

Повномасштабна війна значно збільшила долю жінок у фермерстві, яка з 2022 року щорічно зростає щонайменше на 2%.

За даними ГО “Рада жінок-фермерок”, найбільшої профільної асоціації Запорізької області, до повномасштабного вторгнення росії Рада мала 300 членкинь, при цьому загалом у Запорізькій області було зареєстровано 3 255 сільськогосподарських підприємств, 588 (18%) з яких керували жінки.

Однак вже у 2022 році на підконтрольній Україні території Запорізької області налічувалося лише 961 зареєстрованих сільськогосподарських підприємств, і 201 (21%) з них керували жінки.

Тобто на тлі зменшення кількості агрогосподарств, частка жінок, що керують такими господарствами, збільшується.

Жіноче фермерство відрізняється за напрямами в бік продуктів з вищою доданою вартістю, нішевих продуктів, компліментарних сервісів. Наприклад, серед топ-напрямів фермерських господарств, якими займаються жінки Запорізької області, овочівництво, ягідництво, мариновані, ферментовані та сушені продукти, лікарські трав'яні чаї, зелений туризм, крафторі майстерні.

Виклики гендеру + виклики війни

Гендерні стереотипи в Україні все ще сильні, хоча й не логічні. Наприклад, існує усталений стереотип, що жінці віком 50+ років пізно розпочинати свій бізнес, зокрема фермерський бізнес. В реальному житті більшість мешканців домогосподарств, що мають власну присадибну ділянку, складають саме жінки у віці 50 років і старше.

Війна посилила відчуття, що розділення у суспільстві професій на “жіночі” і “чоловічі” служить погану службу. Наприклад, багато чоловіків наразі в лавах ЗСУ, а жінки усвідомили, що не вміють керувати трактором чи комбайном. Не вміють не тому, що це складно. Керування трактором точно не складніше, ніж кермування авто. Не вміють тому, що жінка за кермом комбайна вважається “дивним” явищем, то ж жінки і не підходили до “чоловічої” техніки. Така сама ситуація з іншими засобами механізації праці, наприклад, косарка, бензопила тощо.

У Раді жінок-фермерок вважають, що це варто виправляти, а також зазначають, що гендерні стереотипи повільно, але стираються.

Разом з гендерними викликами жінки-фермерки мають справу з усіма іншими складнощами, притаманними галузі, а саме: дуже обмеженим доступом до фінансових ресурсів, високою вартістю обігових засобів та енергоресурсів. Війна знизила купівельну спроможність споживача, а безпосередня близькість Запоріжжя до зони активних військових дій призвела до скасування звичних масових заходів - ярмарків, фестивалів - з міркувань безпеки. Для мікро-фермерів продуктові ярмарки і фестивалі були важливим каналом збуту продукції. Війна також позбавила частину фермерок можливості використовувати свої землі через окупацію та замінування.

Спільнота жінок-фермерок робить кожну свою учасницю сильніше

Рада жінок-фермерок працює з 2010 року. Жінки галузі бачили зиск в об'єднанні, можливості спільно обговорювати і вирішувати нагальні для галузі питання. Під час війни професійні спільноти стали надпотужною підтримкою. Сьогодні Рада жінок-фермерок проводить важливі навчальні ініціативи, а також надає своїм членкиням консультаційну підтримку з ряду питань.

Фермерки не лише з Запорізької області, а й інших областей Україʼни можуть приєднатися до навчального курсу “Розпочинай”. Це курс для тих жінок, які хочуть почати фермерський бізнес, він навчає основам роботи на ринку, дає базове розуміння регуляторного поля, маркетингу, стандартів якості тощо.

Рада жінок-фермерок також проводить програму “Розвивай”. Ця програма розрахована на фермерок, які вже мають свій бізнес. Програма навчає інструментам, що допоможуть адаптуватися до змін і викликів війни, розповідає про пошуки й виходи на нові ринку збуту, експорт, залучення зовнішнього фінансування тощо.

Членкині Ради жінок-фермерок також одержують консультаційну підтримку з юридичних, бухгалтерських, податкових аспектів ведення бізнесу. Рада надає послуги з реєстрації бізнесу, допомагає у фіксації втрат та збитків війни, надає рекомендації щодо роботи з електронними платформами ДАР, Дія та інші.

“Я не втомлююся дивуватися сміливості українських аграріїв, а говорити про внесок українських жінок, жінок-фермерок мені просто бракує слів. Пишаюся довірою кожної нашої членкині до Ради. Вірю, що наша спілка робить кожну з нас сильнішою”, - коментує Ольга Мізіна, заступниця Голови ГО “Рада жінок-фермерок.”