Як розпізнати туберкульоз

13.03.2025

Туберкульоз (ТБ) — це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка найчастіше вражає легені, але може вражати й інші органи та системи організму. Захворювання передається повітряним шляхом — під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка виділяє мікобактерії ТБ.

Центр громадського здоров’я нагадує, як розвивається туберкульоз, які основні симптоми захворювання, хто належить до групи ризику, які бувають форми туберкульозу.

Після потрапляння в організм людини ТБ-інфекція може тривалий час залишатися в неактивному стані. У цей період симптоми відсутні, і людина не становить загрози для оточення. Близько чверті населення світу інфіковані мікобактеріями туберкульозу.

Найвищий ризик розвитку активного туберкульозу спостерігається в перші два роки після інфікування та залежить від стану імунної системи — у 5–15% інфікованих людей розвивається активна форма туберкульозу. Єдиним дієвим способом запобігти такому переходу є профілактичне лікування ТБ.

Легені — найпоширеніше місце ураження, проте туберкульоз може вражати й інші органи й системи (лімфатичні вузли, кістки та суглоби, сечостатеву систему, шкіру тощо), але не волосся і нігті.

Головні симптоми легеневого туберкульозу:

кашель, що триває більш ніж 2 тижні (за ускладнених форм ТБ може бути кров у мокротинні; також кашель може бути відсутній);
незначне підвищення температури тіла або виражена лихоманка понад тиждень;
підвищене потовиділення вночі;
зниження працездатності, загальна втома і задишка під час фізичних навантажень;
безпричинне зниження маси тіла;
втрата апетиту.

У дітей додатково можуть бути труднощі з набором ваги чи ростом.

Симптоми активного позалегеневого туберкульозу залежать від ділянки ураження.

Захворіти на туберкульоз може будь-хто, проте є групи людей, чиї умови життя та праці, поведінкові чинники та фізіологічні особливості створюють вищий ризик розвитку ТБ.

Контактні групи:

особи, які контактували з людьми, які хворіють на ТБ;
медичні працівники;
військовослужбовці;
персонал ізоляторів тимчасового утримання (ІТТ), слідчих ізоляторів (СІЗО) та установ виконання покарань.

Соціально вразливі групи:

особи в ІТТ, СІЗО та установах виконання покарань;
колишні ув'язнені;
особи, які перебувають у закладах охорони здоров'я психоневрологічного профілю;
мігранти та внутрішньо переміщені особи;
люди, які живуть за межею бідності;
люди без визначеного місця проживання;
люди, які живуть у притулках.

Особи з ослабленим імунітетом:

люди, які живуть з ВІЛ;
особи із захворюваннями, що ослаблюють імунітет (рак, діабет тощо);
люди з хронічною нирковою недостатністю;
люди із дефіцитом харчування або низьким індексом маси тіла (≤18);
вагітні жінки та жінки впродовж трьох місяців після пологів;
люди віком від 60 років.

Особи з респіраторними факторами ризику:

люди з уперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від ТБ;
особи з хронічними респіраторними захворюваннями або пневмонією;
шахтарі, металурги та інші люди, які працюють або працювали в умовах із впливом діоксиду кремнію.

Групи ризику через спосіб життя:

люди, які зловживають алкоголем;
люди, які вживають наркотики;
люди, які палять.

Особи з анамнезом ТБ або специфічними медичними станами:

люди, які раніше лікувалися від ТБ;
пацієнти з гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням.

Люди, які входять до ключових та груп підвищеного ризику розвитку ТБ, потребують щорічного скринінгу на туберкульоз.

За чутливістю до ліків розрізняють такі форми туберкульозу:

чутлива — піддається лікуванню стандартними протитуберкульозними препаратами І ряду;
лікарсько-стійка — спричинена мікроорганізмами M. tuberculosis, стійкими до ліків. За даними Глобального звіту про туберкульоз 2024 Україна входить до переліку країн з високим тягарем лікарсько-стійкого ТБ, частка якого становить близько 25% від усіх випадків ТБ.

Раннє виявлення та належне лікування є ключовими факторами для одужання.

Детальніше читайте в доданому файлі.

Источник: zp.gov.ua