У Запоріжжі відкрився виставковий проєкт «Хліб»: культурна подорож крізь тисячоліття української пам’яті

06.05.2026

У прифронтовому Запоріжжі відкрився масштабний виставковий проєкт «Хліб», який уперше виїхав за межі столиці. Експозицію, створену Національним центром «Український дім» спільно з мистецьким форумом «Тарасов Парк», презентували у Центрі культурних послуг «Орбіта».

Для міста ця подія стала не просто черговою мистецькою подією, а глибоким культурним жестом — розмовою про українську ідентичність через один із найсильніших її символів. Виставка триватиме до 16 травня та вже привернула значну увагу містян, митців, істориків і дослідників гастрономічної культури.

Проєкт досліджує феномен хліба не лише як щоденного продукту, а як багатовимірного культурного коду, що супроводжує українців від народження до останнього прощання, присутній у календарних обрядах, родинних ритуалах, історичних трагедіях і перемогах.

Організатори наголошують: головна ідея експозиції — показати шлях зерна від землі до столу, як метафору незламності, життя і тяглості поколінь.

Особливу увагу відвідувачів привернула лекція кураторки виставки, кандидатки історичних наук і дослідниці гастрономічної культури Олени Брайченко. Вона наголосила, що українська культура буквально «прошита» хлібом.

За її словами, в українській традиції практично не існує знакової події без присутності хліба — від народження дитини до весілля, поховальних обрядів і щорічного календарного циклу.

Під час виступу кураторка звернула увагу на маловідомий пласт української гастрономічної спадщини — понад пів сотні видів традиційного обрядового хліба, більшість із яких нині майже втрачені для широкого вжитку.

Йшлося про карачун, осушок, лежні, бузькові лапки, каленики, драбинки та десятки інших видів випічки, які колись були невіддільною частиною регіональних традицій.

Олена Брайченко наголосила, що радянська стандартизація фактично зруйнувала локальні практики хлібопечення, перервавши природну еволюцію української хлібної культури.

На думку дослідниці, сьогодні відродження традиційного українського хліба має не лише культурне, а й економічне значення.

Виставка показує, як вирощування зернових стало основою цивілізаційного розвитку українських земель, формувало економіку, торгівлю, державність і навіть геополітичне становище країни.

Окрема емоційна частина виставки присвячена трагедії Голодомору. Серед експонатів — унікальні історичні матеріали, зокрема справа Олексія Сорокіна, де речовими доказами стали шматки хліба часів Голодомору, які чоловік зберігав як свідчення пережитого голоду для майбутніх поколінь.

Також представлено фотоматеріали Марка Залізняка — фотографа, який документував розкуркулення, колективізацію та голод на Донеччині.

Не менш важливою стала присутність у виставці історій надазовських греків — корінного народу Приазов’я, чиї хлібні традиції є частиною багатонаціональної культурної мозаїки українського Півдня.

Для Запоріжжя, міста, що сьогодні живе в умовах постійної близькості до фронту, поява такого проєкту має особливий сенс.

Источник: forpost.media