Ще 168 імен на Алеї пам’яті полеглих Героїв

29.08.2026

Напередодні Дня пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у Запоріжжі вшанували полеглих воїнів.

На Алеї Героїв встановили два нові стенди з портретами тих, перед ким ми назавжди в боргу. 168 імен. Облич. Доль. 70 із них - жителі Запоріжжя. За кожною цифрою - людина. Родина. І біль тих, хто втратив найдорожче.

Рідними очима дивиться з портрета на своїх близьких сержант Геннадій Третьяков. Досвідчений кадровий військовий, чий бойовий шлях розпочався ще у 2015 році під час АТО/ООС, зустрів повномасштабне вторгнення у лавах ЗСУ. Воював на різних напрямках, зокрема й на Запорізькому. І ніколи військова вдача йому не відмовляла. Геннадій двічі потрапляв в оточення і двічі разом з побратимами проривався з нього. Востаннє - наприкінці 2024 року. Для родини Захисника це стало справжнім різдвяним дивом. Та невдовзі доля зробила трагічний поворот. Третє оточення стало для сержанта Третьякова останнім. Він загинув на Донеччині, зупиняючи просування ворога в Максимівку. Ще понад рік його дружина та рідні не втрачали надії. Вірили - живий. Статус «зниклий безвісти» залишав право на цю надію. Але втретє дива не сталося.

- Мій чоловік завжди казав: “Бути воїном — жити вічно”. Я дуже пишаюся тим, що запоріжці не забувають своїх Героїв, віддаючи їм належну шану. Для нас такі заходи завжди мають змішані почуття. З одного боку — біль і сум, а з іншого — тепло, ніжність, спогади та гордість за наших чоловіків, батьків, братів, друзів і сусідів, які віддали життя за Україну. Ми маємо пам’ятати їх і бути вдячними за можливість жити, ростити дітей і продовжувати свої родини. І водночас підтримувати тих Захисників, яким пощастило повернутися живими, - наголосила дружина загиблого Ілона Третьякова.

До церемонії вшанування пам’яті воїнів долучилися представники обласної та міської влади, районних державних адміністрацій, військові, правоохоронці, священнослужителі, представники молодіжного руху «Байда», а також рідні й близькі Захисників, серед яких і родини полеглих під Іловайськом.

- Мабуть, найстрашніше, що робить війна, - дуже швидко перетворює людські долі на статистику: кількість загиблих, кількість втрат, чергові зведення. Саме тому ця Алея має такий великий сенс. Вона не дозволяє сховатися за статистикою. Вона повертає кожному Герою його обличчя, ім’я та власну історію. Дивлячись на ці світлини, важливо пам’ятати, заради чого людина віддала своє життя. Це наша відповідальність, - звернувся до присутніх заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін.

Символом Дня пам’яті став соняшник. Він нагадує про трагічні події серпня 2014 року під Іловайськом на Донеччині, коли українські військові зазнали великих втрат під час виходу з оточення через поля стиглих соняшників так званим «зеленим коридором». Тоді загинули 366 українських воїнів, понад 400 були поранені, сотні зникли безвісти або потрапили в полон.

Відтоді жовті пелюстки соняшника уособлюють світло і життя, а його чорна середина - скорботу за загиблими та пам’ять про них.

До річниці Іловайської трагедії курсанти юнацького руху «Байда» власноруч виготовили соняшники. Разом із присутніми вони прикрасили ними стенди з портретами Героїв.

Квіти на знак вічної пам’яті про подвиг Захисників і Захисниць поклала й секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко.

- Сьогодні рукотворні соняшники, які зробили наші діти - це дуже сильний символ. Так передається пам’ять. Так формується покоління, яке має знати ціну свободи. Я хочу сьогодні низько вклонитися родинам наших полеглих Захисників і Захисниць. Вам довелося заплатити найвищу ціну. Маємо берегти місця пам’яті. І маємо зробити все, щоб Україна, за яку вони загинули, вистояла, - зазначила пані Регіна.

Джерело: zp.gov.ua