Обличчя, яких вже немає: запоріжцям розповідають долі людей, які жили в Гуляйполі сторіччя тому

03.03.2025

Військові і трудівники, селяни і науковці, прості люди, які ходили по цій землі сторіччя тому – на сторінці «Гуляйпільські старожитності» історики розповідають про долі мешканців злого міста, яке зараз щодня знищують росіяни .

Зі старих портретів на нас дивляться обличчя людей епохи, що минула. Ось деякі з них.

Далі – тексти і фото зі сторінки Гулйпільські старожитності.

Праворуч на фото остарбайтерка Циб Марина Савелівна 1926 р.н.Уродженка с.Новоуспенівка (Гармашеве) Гуляйпільського р-ну Запорізької обл.Забрана на примусові роботи до Німеччини у 1942 р. Працювала чорноробочою на залізниці у м.Ладенбург (Ladenburg) землі Баден-Вюртемберг.Повернулась додому в травні 1946 р. У шлюбі мала прізвище Шаталова. Мешкала з родиною у м.Макіївка Донецької області.Фото з подругою часів перебування в Німеччині.Циб Марина СавелівнаКійко Гаврило Пантелієвич 1922 р.н. — мешканець села Майдорф (Трудове) Гуляйпільського району, що було засноване як єврейське село (колонія) по програмі Агро-Джойнт у 1920-х рр.Учасник Другої світової війни. Службу проходив у період з 1941 по 1945 рр.: рядовий 35-го запасного стрілецького полку, номер гарматного розрахунку окремого артилерійського дивізіону 155-ої стрілецької бригади, їздовий батареї польової артилерії 1329-го гірськострілецького полку, стрілець 36-го пластунського полку 9 пластунської стрілецької дивізії, стрілець 36-го стрілецького полку 14 гвардійської стрілецької дивізії.Фото 1950-х рр.Кійко Гаврило ПантелієвичШахтарка Донбасу. 1950-ті рр.Не лише чоловіки, а й багато жінок тікали з сіл гуляйпільщини на Донбас в надії обміняти рабську працю в колгоспах на надважкі роботи на промисловості чи шахтах.Особа дівчини на жаль не ідентифікована.Шахтарка Донбасу3 лютого 1937 року у Гуляйполі народився Василь Діденко.Справжній поет, що жив у своєму світі зітканому з найтонших чуттєвих пульсацій які окрім нього мало хто міг побачити та відчути.…Де розкинувся привіллям вулицьМій райцентр над хвилями ріки,Я лечу, з автобуса прибулець,У обійми ваші, земляки!….Пам’ятаймо поета. Він щиро любив степ, Гуляйполе, та гуляйпільців.На фото Василь Діденко з матір’ю Марією Григорівною. Гуляйполе, 1 травня 1968 року.Василь Діденко з мамоюРозвідники 565 стрілецького полку 161 стрілецької дивізії РСЧА.Ліворуч у першому ряді Охтень Василь Петрович 1923 р.н. Уродженець села Успенівки Гуляйпільської ТГ Запорізької області.Фото 16.03.1945 року. Орієнтовно територія Чехії чи Словаччини.Охтень Василь ПетровичРатники державного ополчення часів Першої світової війни.Праворуч сидить гуляйполець Маслієнко Василь Семенович (1871-1961), що був мобілізований на війну із запасу.Орієнтовно 1914 рік.Маслієнко Василь Семенович

А ось вже Василь Маслієнко — з дружиною в Гулйполі

Подружжя Маслієнків, Василь Семенович (1871-1961) та Катерина Потапівна (1874-1962).Маслієнки відома у Гуляйполі родина. Василь Семенович уродженець Курської губернії, Новооскольського повіту села Великомихайлівки. Після строкової служби у війську осів у Гуляйполі. У 1897 році одружився з Катериною Потапівною Демченко — теж з великого гуляйпільського заможного роду Подолянської сотні.Василь Семенович все життя працював на місцевому заводі сільськогосподарської техніки Я.Я.Крігера (за більшовиків «Червоний металіст»). Відомий майстер, столяр, чоботяр. Його послугами користувалось багато гуляйпільців.Родина проживала у перевулку Садовому у центрі міста Гуляйполя.Фото 1950-х рр.Подружжя Маслієнко

Читайте також: Мріяли, щоб вони висіли вдома: у Запоріжжі переселенець створює картини на згадку про окуповане місто. ФОТО

Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp

Источник: forpost.media

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.