Кешбек на пальне: чому державну ініціативу піддають критиці

25.03.2026

Президент Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму підтримки населення, яка передбачає виплати у розмірі 1500 гривень, а також часткове відшкодування витрат на бензин, дизель і автогаз. Водночас ця пропозиція вже викликала зауваження з боку економістів і політиків. Подробиці повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю.

Деталі програми підтримки

12 березня президент доручив підготувати кілька ініціатив, спрямованих на допомогу українцям. Серед них — одноразові виплати у 1500 гривень, які мають отримати щонайменше 13 мільйонів громадян. Як зазначено, кошти будуть нараховані автоматично без додаткових процедур — саме тим людям, які найбільше потребують підтримки через рівень доходів.

Окрім цього, Міністерство економіки разом із Міністерством енергетики мають створити механізм компенсації витрат на пальне. Йдеться про кешбек, який дозволить повернути частину витрачених коштів на бензин, дизель або автогаз. Президент пояснив, що українці відчувають значний тиск через нестабільність на паливному ринку, спричинену ситуацією навколо Ірану та скороченням світових поставок нафти.

Розмір кешбеку та виплат

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд уже працює над комплексною програмою підтримки для громадян, які найбільше постраждали від зростання цін на пальне.

За її словами, допомога складатиметься з двох напрямів:

адресні виплати соціально вразливим категоріям;
кешбек на придбання пального.

Перша частина передбачає доплати для пенсіонерів, осіб з інвалідністю, малозабезпечених громадян, внутрішньо переміщених осіб та сімей із дітьми. Кошти почнуть виплачувати вже у квітні через наявні механізми — банківські рахунки та Укрпошту.

Друга частина — це компенсація витрат на пальне. За умовами програми:

15% повернення передбачено для дизельного пального;
10% — для бензину;
5% — для автогазу.

Програма діятиме до 1 травня і поширюватиметься на всі автозаправні станції, які приєднаються до ініціативи. Виплати здійснюватимуться через систему “Національного кешбеку”, якою вже користуються мільйони українців.

При цьому уряд не планує знижувати податки на пальне, зокрема акцизи чи ПДВ. За словами прем’єрки, ці надходження є важливими для бюджету, з якого фінансується оборона країни, тому нові програми будуть реалізовані в межах уже затверджених витрат.

Як використовуватимуть кошти

Міністр економіки Олексій Соболев зазначив, що кешбек обрали як один із найбільш ефективних інструментів підтримки. Після повернення частини витрат на пальне кошти зараховуватимуться на спеціальні картки, з яких їх можна витрачати на товари українського виробництва.

За його словами, значна частина отриманих раніше коштів спрямовувалася на оплату комунальних послуг — близько 75% у лютому. Це свідчить про те, що допомога використовується за призначенням.

Загальний обсяг фінансування нової програми оцінюється приблизно у три мільярди гривень. Кошти будуть перерозподілені в межах бюджету Міністерства економіки.

Отримані гроші можна витратити на оплату комунальних і поштових послуг, благодійні внески, підтримку армії, придбання продуктів, ліків, книг та іншої продукції українського виробництва.

Зауваження та критика

Попри заявлені переваги, ініціатива викликала скепсис у частини експертів і політиків.

Народний депутат Ярослав Железняк підрахував, що через значні обсяги споживання пального в Україні компенсації можуть обійтися бюджету у мільярди гривень щомісяця. За його оцінками, загальні витрати на програму разом із іншими виплатами можуть сягнути близько 40 мільярдів гривень, що, на його думку, можна було б спрямувати, наприклад, на підвищення зарплат військовим.

Керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що така модель фактично означає субсидування пального для всіх власників автомобілів, незалежно від їхнього матеріального становища. Він наголосив, що навіть у мирний час така політика виглядала б недоцільною, а в умовах війни — тим більше.

Схожу позицію висловив і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він звернув увагу на те, що розмір компенсації залежить від обсягів споживання пального, а отже ті, хто витрачає більше, отримають і більшу допомогу. Це, на його думку, ставить під сумнів справедливість такого підходу.