Два роки великої війни. Як змінилася українська армія: досягнення, втрати, перспективи воєнних дій

24.02.2024

Позаду – два роки повномасштабної війни проти російського агресора, яка стала найбільшим воєнним конфліктом в Європі з часів Другої світової. Українська армія зросла в розмірі, почала масштабне переозброєння та набула унікального досвіду. Втім, і зазнала великих втрат. Які головні воєнні підсумки перших двох років повномасштабної війни? Що здобули та втратили Україна та її ворог? І від чого залежатиме подальший хід бойових дій? Детальніше про це розповість Еспресо.

Територія чи люди? Дилеми українського військово-політичного керівництва

Напередодні другої річниці повномасштабної війни російській армії вдалося захопити Авдіївку – стратегічно важливе місто на північ від Донецька, залізничний вузол, який оглядачі називали «воротами до Донбасу». По суті, це перший великий успіх росіян після падіння Бахмута навесні 2023 року. Але чи такий великий? Навіть багато російських «воєнкорів» ставлять собі запитання: а чи варте, хай і стратегічно важливе місто, таких жертв? Активні бої за Авдіївку почалися ще на початку жовтня. За даними командувача ОСУВ «Таврія» Олександра Тарнавського, за чотири місяці боїв ворог втратив понад 47 тис. особового складу. А незалежні аналітики з проєкту OSINT зафіксували понад 650 одиниць російської техніки, знищеної на цьому напрямку.

Звісно, території – це важливо. Але гірка суть війни полягає не так у захопленні/звільненні територій, як у необхідності знищувати ворога швидшими темпами, ніж він знищує тебе. Поки є Сили оборони – є Україна. Хай частина її території і тимчасово окупована. Не буде Сил оборони – не буде й України. Можна погодитися з відомим публіцистом Віталієм Портниковим, який вважає невдалою риторику влади про те, що перемогою України у війні буде виключно вихід на кордони 1991 року. Адже немає підстав вважати, що навіть за такого, дуже оптимістичного сценарію, війна завершиться. Натомість правильніше було б оголосити перемогою збереження української держави як такої, адже мета росіян – повністю її ліквідувати.

Що ж стосується сухих цифр, вони такі. До 2022 року росіяни контролювали близько 42 тис. кв. км української території. Йдеться про тимчасово окупований Крим та частину Донбасу. З початком повномасштабного вторгнення росіянам вдалося за лічені тижні просунутися на додаткові понад 119 тис. кв. км – в основному на Півночі та Півдні країни (чому так швидко – і досі відкрите запитання). Загалом вони контролювали майже 27% української території. Перемога в битві за Київ, блискучий Харківський контрнаступ та звільнення правобережної Херсонщини повернули під контроль України близько 75 тис. квадратних кілометрів. Тобто за кілька місяців осені 2022 року, Україна деокупувала понад половину своєї території, захопленої ворогом з 24 лютого.

Швидке просування як російської, так і української армії – в минулому. Маневрена війна перетворилася на позиційну. Та сама Авдіївка – це лише 29 квадратних кілометрів. Звільнене під час літнього контрнаступу Роботине – взагалі близько 3 квадратних кілометрів. Суттєве просування лінії фронту можливе нині лише в разі його обвалу з одного чи іншого боку. Схоже, війна остаточно перейшла в фазу, де критеріями успіху, принаймні в найближчий час, будуть аж ніяк не квадратні кілометри.

Головна помилка Залужного: яких втрат зазнали сторони під час двох років великої війни

16 лютого 2024 року, за тиждень до других роковин повномасштабної агресії, Генштаб України оприлюднив свіжі цифри орієнтовних втрат ворога. За його даними, в живій силі вони подолали позначку в 400 тис. людей. Йдеться як про ліквідованих, так і поранених росіян. Звісно, це лише оцінка, і з нею можна не погоджуватися. Але й альтернативні цифри, які озвучують західні посадовці, світова та незалежна російська преса, вражають. Зокрема, 30 січня 2024 року в журналі Foreign Affairs вийшла колонка директора ЦРУ Вільяма Бернса, в якій він оцінив втрати російських військових у 315 тисяч. Схожу цифру виданню The New York Times озвучив неназваний американський посадовець – 60 тис. вбитих, в 3-4 рази більше поранених, усього – близько 300 тис. Російська служба BBC та незалежне видання «Медиазона» ведуть власний підрахунок загиблих на війні росіян, користуючись виключно відкритими джерелами. Їхні останні дані – під час війни щонайменше понад 43 тисячі окупантів стали «хорошими русскими». Тобто загинули, намагаючись окупувати чужу країну.

Це величезні цифри. Для порівняння: втрати радянської армії в Афганістані за 10 років війни становили від 15 тис. (офіційні дані) до близько 30 тис. (незалежні оцінки) вбитими. Під час першої Чеченської кампанії російська армія втратила вбитими від 5,5 тис. до 14 тис. військовослужбовців (знову таки різниця між офіційною статистикою та незалежними оцінками). В обох випадках втрати призвели до напруження всередині суспільства та протесту (явного чи мовчазного) проти воєнних дій, що зрештою змусило керівництво держави припинити війну й вивести війська.

Источник: forpost.media