«Це була дуже світла, мудра та чесна людина»: запоріжці провели в останню путь захисника Анатолія Федорченко «ЛЕО». ФОТО. ВІДЕО05.08.2025  Сьогодні, 5 серпня, на Хортиці провели в останню путь запорізького військового Анатолія Федорченко. Анатолій загинув 27 липня — за два тижня до свого тридцятиріччя в районі бойових дій біля населеного рункту Сіверськ Донецької області. «Це була дуже світла людина, Анатолій завжди дарував радість, він викликав лише теплі та світлі почуття. Він загинув дуже молодим… Мені хотілося, щоб він жив, був щасливим та все було б добре, але склалося по-іншому» — розповіла подруга дитинства Яна. Анатолій ФедорченкоАнатолій Федорченко народився 11 серпня 1995 року у Запоріжжі. Навчався у гімназії № 20, був у складі футбольної команди “Металург”. На вибір майбутньої спеціальності хлопчика суттєво вплинув дідусь — Заслужений енергетик України. Саме він сформував любов онука до технічних засобів у виробництві, конструюванню, проєктуванню. Мати хлопчика працювала доцентом в Запорізькому державному медичному університеті та довготривалий час спрямовувала інтереси сина до медичної освіти і дуже хотіла, щоб син став лікарем, як вона та бабуся. Анатолій ФедорченкоПісля закінчення гімназії Анатолій вступив до авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка за спеціальністю “Виробництво авіаційних двигунів”. Потім Анатолій спрямував усі зусилля, щоб потрапити до лав Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”. До лав Збройних Сил України став у грудні 2024 року. З січня 2025 року виконував роботу розвідника-навідника розвідувального відділення розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини А2120. У лютому 2025 року пройшов навчання, отримав теоретичні знання та практичні навички з обслуговування та експлуації БпАК “Вампір”. Анатолій обрав позивний “ЛЕО” за знаком гороскопу, сподіваючись на додатковий захист. Він завжди піклувався про своїх побратимів та з теплом розповідав про “вампіристів” Миколу, Михайла та Віталія. Хрещена Вікторія прийшла попрощатися з Анатолієм, тримаючи його дитяче фото. «Він був дивовижною людиною з народження. Був дуже радісним, веселим, любив сміятися. Поки він ріс, виявляв кращі якості людини – був чесним, добрим та мудрим, завжди про всіх піклувався», — говорить Вікторія. Вічна шана і пам’ять полеглому Герою… Источник: forpost.media * Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции. |
Свежие новости
Пресс-релизы
|
Комментарии:
нет комментариев