«Бердянский концлагерь»: названы имена тех, кто «крышует» зверства в колонии (ВИДЕО)10.03.2019  Зверства и изнасилования в бердянской исправительной колонии № 77 проходили под «крышеванием» запорожской областной прокуратуры. Подробности резонансного случая с изнасилованием участника АТО 23-летнего Александра рассказала журналист и правозащитник Ольга Решетилова. Как отмечает Ольга, «крышуют» все зверства в колонии несколько топ-правоохранителей, среди которых:
Приводим пост Ольги Решетиловой в Фейсбук: Після того, як мені написали цю історію, я відразу звернулася до кількох правозахисників, які займаються пенітенціарною системою. Всі, як один, сказали, що проблема Бердянської виправної колонії №77 існує вже кілька років, пройдені всі можливі інстанції — безрезультатно. Цього тижня ситуацію навколо колонії обговорювали на комітеті ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності, але за словами Андрія Ляшенко, керівника ГО «Легіон правди», все це перетворилося на фарс і чергові передвиборчі дебати. Я звернулася неофіційно до представників Офісу Уповноваженої з прав людини. Там мені повторили версію прокуратури — жодних знущань над ув’язненими в БВК-77 немає, “це просто вори в законі качають ситуацію”. Так само проблеми не бачать в Мін’юсті. Що ж, доведеться пояснити. Бердянська виправна колонія №77 має мінімальний рівень безпеки. Тут утримуються чоловіки, які вперше вчинили злочин — незначний або середньої тяжкості. Середній вік ув’язнених від 18 до 27 років. Тобто “ворів в законі” там просто не може бути. Хоча ні, є один виняток. Незрозуміло з яких причин тут утримується такий собі Сергій Мірошніченко (погоняло “Полоса”). Рецидивіст, це вже його третя ходка за вбивство. За словами засуджених, Полоса є правою рукою адміністрації, смотрящім і тим, хто перетворює життя утримуваних на пекло. Саме на нього вказує Олександр, засуджений атошник, як на свого ґвалтівника. Трохи передісторії. Колишній атошник, 23-річний Олександр потрапив до БВК-77, як вважають представники бердянської ветеранської організації “Легіон правди”, несправедливо. Ще під час служби Сашко разом з іншими військовослужбовцями затримали особу, яку вони вважали сепаратистом, і передали представникам контррозвідки. Далі сумлінно відслужив, отримав Орден «За мужність». Але, як виявилося, по ньому велося слідство за незаконне позбавлення волі. Олександра засудили до трьох років ув’язнення. Минулого року він був етапований до Бердянська, де на нього чекало пекло. Він, як і багато інших ув’язнених, пройшов процедуру “переходу в касту опущених”. Полоса його гвалтував 5 разів. Зараз хлопець уже вдома, після лікування в психдиспансері, але продовжує знаходитися в дуже важкому психологічному стані. Історій, подібних до історії атошника Олександра, із 77 колонії у правозахисників уже назбиралося чимало. Наприклад, історія Юрія Бєляка, ексрадованого в Бердянськ з Росії 29 грудня 20018 року. Вже в перші дні перебування в колонії він телефонував мамі і казав, що йому потрібно 12тис. грн. або його вб’ють. Як з’ясується згодом, це буденна практика в цій колонії, у кожного засудженого своя картка, на яку від родичів вимагають скидати пристойні суми. Щоправда, якщо хтось із ув’язнених чи персоналу колонії ризикують розповідати про те, що там діється, вони потім потрапляють під ще більші репресії адміністрації. Так сталося й цього разу. Після того, як 2 лютого активістам вдалося зафіксувати сліди побоїв та свідчення в БВК-77, двох медпрацівників не допустили до роботи і намагаються звільнити, а всі ув’язнені раптом почали відмовлятися від своїх слів. Натомість перевірка ДБР і прокуратури не виявила жодних порушень у колонії. Що ж, тепер давайте називати прізвища. Источник: akzent.zp.ua * Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции. |
Свежие новости
Відновлено рух по вулиці Круговій • 22.09.2025
Пресс-релизы
|
Комментарии:
нет комментариев