Днепр может исчезнуть через 20 лет

Такое мнение во время круглого стола в Агентстве региональных инициатив, на котором обсуждали проблемы реки Днепр, высказал генеральный директор Национального заповедника «Хортица» Максим Остапенко.

 

— За роки спостережень я бачу надзвичайно погану тенденцію щодо стану акваторії Дніпра і ресурсів, які поки що є в річці, — отметил Максим Остапенко. — Через 20-30 років Дніпра як річки вже не буде. Він зараз перетворений на систему штучних водосховищ, тобто озерного типу. Рівень експлуатації, зарегульованості та освоєння цього ресурсу перетворює його з річки на водно-болотну систему. Відповідно, відбуваються зміни, які бачать навіть звичайні люди. Кілька десятків років тому у Дніпрі була кришталева вода, білий пісок, небагато водоростей та дуже багато риби — водилися осетри до 200 кг, нормальний розмір сому був 3-4 метри. А зараз залишилася практично тільки риба озерного типу, останні 5-7 років ми практично не бачимо риби під водою. Спостерігається й дуже серйозна загазованість ґрунтів, багато мулу. Річка перетворюється в неякісну водойму з умовно питною водою. Її винищили стоки з великим вмістом органічних та неорганічних речовин, які зараз використовуються у пральних та миючих речовинах. Вони шкідливі і для флори, і для фауни. З іншого боку, є надзвичайно гостра проблема браконьєрства і несвідомого ставлення звичайних людей. В колосальних масштабах йде промисловий вилов риби та використання електровудочок, коли електрозарядом б’ється певна акваторія і потім збирається вся риба, яка на поверхні. Але, разом з тим, винищуються і мікроорганізми та інші види живого, які живуть у річці. Крім того, наші люди не розуміють, наскільки шкідливим може бути пластик. А тим часом Дніпро перетворюється на колосальну стічну помийну яму, де цей пластик напіврозчинений, розірваний та в іншому виді і ним годується та ж риба. Це викликає багато проблем.

 

Большое беспокойство вызывает то, что на государственном уровне проблемы Днепра никак не решаются.

— На жаль, на державному рівні проблеми ігноруються, — подчеркнул Максим Остапенко. — Якщо Дніпро перестане бути питним, це буде катастрофа, страшніша за Чорнобильську. Час займатися проблемою на вищому рівні. В першу чергу, міністерства екології та природних ресурсів. Бо дуже часто чиновники лише готують відповідь на запит, а не намагаються зрозуміти та вирішити проблему. Можливо, треба створити загальноукраїнський комітет порятунку Дніпра. І запрошувати до участі як представників влади та громадськості, так і промислового та сільськогосподарського підприємства. Я щорічно беру участь у проекті «Спасем Днепр вместе» комбінату “Запоріжсталь”. Дуже добре, що великий промгігант ініціює акцію для вирішення проблеми національного рівня. Хотілося б, щоб до цієї ініціативи підключилися інші промислові підприємства, які є на різних частинах акваторії Дніпра. Адже величезна кількість найбільш небезпечних стоків походить з Дніпропетровської області. Там є декілька комбінатів, що у своєму виробництві використовують хімічні речовини, які скидають у малі річки, а ті потім йдуть до Дніпра.

Максим Остапенко предложил перевести акцию «Спасем Днепр вместе» на более высокий уровень и провести масштабную эколого-историко-географическую экспедицию по изучению экологических проблем.