Чому у самій столиці енергетики цьому не надто раді?

Наприкінці травня Кабінет Міністрів затвердив перспективні плани формування територій громад трьох останніх областей, серед яких і Запорізька. А минулого тижня уряд погодив проєкт постанови Верховної Ради щодо ліквідації та утворення районів.

Нагадаємо, що в Україні у рамках реформи децентралізації мають укрупнити райони в областях – замість існуючих 490-та буде лише 129.

У нашій області з 20-ти районів запропоновано створити 5. І якщо на початку року робоча група при ЗОДА погодила поділ Запорізької області на Запорізький, Мелітопольський, Бердянський, Пологівський та Енергодарський райони. У подальшому відбулися зміни. Зокрема, замість Енергодарьского пропонується створити Василівський район з адміністративним центром у Василівці. Згідно з проєктом постанови, до його складу увійдуть Благовіщенська, Великобілозерська, Водянська, Малобілозерська, Роздольська сільські територіальні громади, Михайлівська та Степногірська селищні громади, а також Василівська, Дніпрорудненська, Кам’янсько-Дніпровська та Енергодарська міські територіальні громади.

Народна депутатка Юлія Яцик з поділом на райони цілком згодна

Які перспективи у такому поділі вбачають представники влади і чому Енергодар, який за методиками уряду, мав би стати районним центром, підпорядковано втроє меншій Василівці? Ці питання ми адресували народному депутату по 79-му виборчому округу Юлії Яцик.

Відзначимо, що Юлія Григорівна ще на початку року висловлювала позицію на користь адміністративного центру саме у Василівці.

«На території Запорізької області планується створення п’яті укрупнених районів, у подальшому їх назва буде – округи. Здійснювати керівництво ними будуть префекти. Це особа, що призначається президентом для здійснення виконавчих повноважень на місцях.

Така реформа децентралізації має оптимізувати видатки на утримання виконавчих органів влади, оскільки функції префекта дуже урізаються. До їхніх повноважень передбачається віднести екологічну діяльність – інформування інспекцій про порушення екологічних вимог, комунікація з місцевими органами самоврядування з приводу вирішення нагальних проблем територій.

Також префекти будуть здійснювати комунікацію з виконавчими та податковими органами, поліцією, ДСНС, судами, прокуратурами з приводу їх діяльності на території. Що стосується розподілу бюджетів, доступу до бюджетних коштів, фінансування програм – таких функцій у префекта не передбачено.

Відносно Василівського району, моя позиція наступна. Якщо ви пам’ятаєте, ще рік тому розглядався план у вигляді створення 6 округів, в тому числі Токмацького. Передбачалося «відщіплення» від сусідніх районів територій для штучного створення такого округу. Це не відповідало методиці, до того ж Токмак вже кілька п’ятирічок є депресивним, отримує кошти на вихід зі стану депресивності, але залишилося єдиним містом в Україні з таким статусом. Тому я заперечувала проти поділу сьогоднішнього Василівського району на користь створення Токмацького. Моя позиція в цьому була одностайна разом з іншими депутатами, крім депутата Мельника.

Таким чином Василівський район було збережено. До його складу додалися  Кам’янсько-Дніпровський та Великобілозерський райони, місто Енергодар та Михайлівський район. Попередньо останній повинен був увійти до Мелітопольського округу.

Щодо адміністративного центру. Ми обговорювали ці питання з міськими головами, вони знають мою позицію і з нею погодилися. Тому що центр розміщення префекта, який буде реагувати на надзвичайні ситуації, первинно повинен повідомляти про якісь надзвичайні стани, події до Офісу президента, не може бути у місті-супутнику, де поряд розташований стратегічний об’єкт – Запорізька АЕС. Місто Дніпрорудне також знаходиться у 30-кілометровий зоні евакуації, де підлягають евакуації люди (посадовці та інші), які будуть працювати у разі настання надзвичайної ситуації. Та й фізично неможливо розташувати префекта і його апарат у Дніпрорудному, бо місто, за всієї поваги, не має достатньо ні територій, ні об’єктів інфраструктури, щоб розмістити префекта і його адмінкорпус.

Тому ми виходили з того, що за умови долучення до округу Михайлівського району місто Василівка може і повинно стати центром.

Крім того, у Василівці знаходиться ще один стратегічний пункт, який може бути використаний на випадок надзвичайної ситуації. Він курується спеціальними службами, саме тому на випадок НС керівництво Запорізької області повинно передислокуватися у цей пункт».

В Енергодарі у такому форматі реформи вбачають мінуси

В Енергодарі щодо перспектив укрупнення районів і формату реформи децентралізації мають власну думку. Про яке підводне каміння треба знати, розповів керуючий справами виконавчого комітету Енергодарської міської ради Володимир Біряк.

«У постанові уряду щодо перспективного плану формування територій громад області для Енергодара дійсно немає нічого критичного. Згідно з цим планом ми маємо окрему Енергодарську міську територіальну громаду. І цей базовий рівень нас повністю задовольняє.

З 2015 року, коли почав діяти закон про добровільне об’єднання громад, ми не хотіли принципово входити до складу об’єднаної територіальної громади.  Ми розуміли: те, що можна отримати від району, наприклад вільні землі для виділення атовцям, все розподілено. Тобто Енергодар не мав би користі від об’єднання, але частину свого бюджету мав би витрачати на розвиток тих територій, що були б приєднані.

Куди більше запитань викликає другий етап реформи – субрегіонального (районного) рівня», – пояснює Володимир Біряк.

Одразу ж зазначимо: за тим форматом, що пропонується зараз, в Україні ліквідовується таке поняття як місто обласного підпорядкування, яким зараз є Енергодар. І без змін до Конституції України, а також ряду законодавчих документів прийняття Верховною Радою постанови про створення районів призведе до того, що Енергодар буде підпорядкований Василівському району, а це може мати у тому числі фінансові наслідки. Але про все по порядку.

«У відповідності до методики, яка була розроблена Кабміном, мав би формуватися саме Енергодарський район з центром в Енергодарі, – нагадує наш співрозмовник. – Бо у першу чергу у якості адміністративного центру розглядаються міста з населенням від 50 000 мешканців. Якщо таких міст немає – від 50 до 20 тисяч, і далі – решта. У Василівці на сьогодні близько 13 тисяч населення. Тобто місто підпадає аж під третій рівень визначення райцентрів, відповідно до тої ж методики, на яку посилаються народні депутати при прийнятті рішення про об’єднання територій в райони.

З іншого боку, міста-супутники АЕС дійсно мають стратегічне значення. І, як нам пояснювали, визначати їх районними центрами недоцільно з точки зору безпеки. У нас працюють режимні об’єкти, небажано тут розташовувати адміністративний апарат, представництва державних органів влади і, як наслідок, збільшувати кількість відвідувачів міста. З цієї точки зору, можливо, й правильно. Наведу приклади інших міст-супутників: Нетішин (36 тисяч населення) увійшов у склад Шепетівського району (41 тисяча), Южноукраїнськ (40 тисяч населення) у складі Вознесенського району (36 тисяч), Вараш (43 тисячі мешканців) залишився райцентром».

Проти реформи у тому вигляді, який вона має зараз, виступає Асоціація міст України. Нею підготовлено чергове звернення до нардепів з проханням не ухвалювати рішення по адміністративно-територіальному поділу, а також відхилити проєкт Постанови «Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році (25 жовтня 2020 року)».

Володимир Біряк пояснює:

«Якщо ухвалити постанову у такому вигляді, як є, без внесення змін у Конституцію України щодо децентралізації (а такий законопроєкт був), це може законсервувати стару модель конституційного дизайну територіальної організації влади. Після виборів ми одразу опинимось в реаліях не децентралізації, а навпаки – централізації, оскільки всі громади будуть у складі районів. Відповідно, над районами — райдержадміністрація, очільник, який буде призначатися президентом і матиме вплив на бюджет, фінанси.

На сьогодні нам надійшов лист від Асоціації міст, що бюджет міста обласного значення, яким поки є Енергодар, увійшовши до складу району, втратить 60 % податку на доходи фізичних осіб – ці кошти, які зараз залишаються в місті, йтимуть в район, область, держбюджет.

Щоб цього не сталося, пропонувалося, перш ніж приймати таку постанову, внести зміни до Бюджетного кодексу, яким передбачити, що міста обласного значення у випадку їх об’єднання під район, не будуть втрачати ПДФО. На сьогодні такі зміни не вносилися».

Володимир Васильович розповів, що Асоціація міст України пропонувала модель, коли лишається два рівні місцевого самоврядування: базовий (місцеві ради) та регіональний (обласні ради), а районний рівень спростити як такий. Тоді можна було б говорити про те, що район має лише представницьку функцію, не втручається у діяльність органів місцевого самоврядування.

«У тій моделі, яку зараз може ухвалити Верховна Рада, децентралізації як такої немає. Буде район, якому Енергодар має підпорядковуватись. Аби цього не сталося, спочатку мають бути внесені зміни у законодавство, якими б було визначено функції району без можливості розподілу коштів та впливу на бюджети місцевих рівнів, вирішення питання, куди витрачати кошти територіям. Якщо райдержадміністраціям будуть підпорядковані усі громади, втрачається сенс децентралізації як такої, яка була започаткована у 2015 році.

А лишитись «окремо» у статусі міста обласного підпорядкування ми не можемо, бо такого поняття в законодавстві, скоріш за все, більше не буде».