Ми живемо сірими робочими тижнями і тільки під кінець помічаємо наближення свята. На черзі Новий рік, в деяких містах України випав сніг, з’являються ялинки, прикрашені будівлі та магазини. Здавалося б, за такої атмосфери прихід новорічного настрою повинен навідати людину, але не у всіх виходить так легко його пробудити. Тому ми вирішили спробувати розвіяти сірий колір, та додати у ваші робочі передноворічні тижні трішки святкових теплих ноток.

І так,колекцію відкриває книга американської авторки Фенні Флегг під назвою «Різдво і червоний кардинал»(2004)

Головним героєм роману є Освальд, який живе в холодному і сірому Чикаго. Незабаром дізнається про свою хворобу й переїжджає на Південь, щоб там зустріти своє останнє Різдво, в невеликому містечку під назвою Загублений Струмок. Він спочатку вважає це місце зовсім занедбаним та не привабливим але, ближче познайомившись з його жителями, воно починає йому подобатись. Крім Освальда в містечку з’являється маленька дівчинка на ім’я Петсі,яка шкутильгає,згодом її бере до себе на виховання вдова Френсіс, яка все життя мріяла про дітей. А ще в цьому чудовому і трохи дивному містечку є магазинчик, в якому живе маленька загадкова червона пташка,кардинал, яка,на мій погляд, символічно являє собою загадковість та красу міста.

Книга чарівна, як Різдво, в ній трапляється багато чудес,здійснюються бажання й мрії,через це, її ще приємніше читати саме зараз, коли залишається зовсім трішки до власного новорічного  свята. Сюжет книги теплий як глінтвейн та світлий як зимова кімната зранку, про чуйних і щирих людей, готових прийти на допомогу в будь-яку хвилину;життєстверджуюча, змушує повірити в те, що залишилося в серцях кожного – любов і почуття. Одним словом – казка, після якої, на душі приємно,а на обличчі посмішка.

Наступна книга,яка увійшла в колекцію має назву «Різдво з невдахами»(2001), її автор Джон Грішем. Цей роман присвячується саме тим, хто полюбляє комедії.

Розповідь йдеться про типову родинну різдвяну історію в американському стилі, але з нетиповими персонажами. Події розгортаються в провінційному американському містечку, де бухгалтер Лютер вмовив свою дружину Нору не святкувати Різдво, не прикрашати будинок сотнями електричних ламп і не готувати святкову вечерю, а поїхати на свята у десятиденний круїз. Звичайно ж, з них починають знущатись усі сусіди, адже тільки їхній будинок стоїть посеред вулиці темною плямою.  

І ось за день до свята їхня єдина донька повідомляє, що вже летить додому зі своїм нареченим-перуанцем, який на власні очі хоче побачити, як в Америці святкують Різдво. З цього моменту і починаються шалені приготування, біганина порожніми магазинами за продуктами, прикрашання дому і програш через них всієї вулиці в номінації «Найсвятковіше вбрана вулиця».

Це повчальна історія для тих, кому набридли ялинки, гірлянди, святкові розпродажі й цілодобові феєрверки під вікнами. Якщо ви думаєте, що від цієї незмінної атрибутики зимових свят можна втекти у тропічний круїз… о, як же ви помиляєтеся. Видання варто взяти до рук зовсім затурканим святковими клопотами книголюбам – заряд хорошого настрою гарантовано. Якщо книга дуже сподобалась,після неї можна переглянути не менш різдвяний американський фільм «Різдво з невдахами»(схоже на приємний бонус),знятий за мотивами цієї комедії ще у 2004 році.

У наш новорічний список потрапляє ще одна таємнича книга, яка одразу з перших рядків навіває нам магію та казкову атмосферу «Правдива історія Діда Мороза»(2009), автори: Андрій Жвалевський, Евгенія Пастернак.

Інженер-шляховик Сергій Іванович Морозов, прогулюючись у ніч Різдва перед Новим 1912 роком зі своєю дружиною Машею по Косому провулку в Санкт-Петербурзі, потрапляє під чарівний сніг, який, виявляється, випадає тут один раз в п’ятдесят років. Самі того ще не відаючи, подружжя стають на наступні півстоліття виконавцями новорічних дитячих мрій – Дідом Морозом і Снігуронькою. Вони вражені новими можливостями і довго вважають всі творені ними чудеса випадковими збігами. Але очі героям роману відкривають «птерки» та «охли» – представники чарівного народу, які стають їх постійними помічниками в передноворічні дні і ночі.

Книга  являється дитячою прозою,вона маленька,тому якщо ви не знаєте з якої книжки розпочати свій шлях до зимового настрою,раджу почати саме з цієї милої казочки.

Хочете відчути запах першого снігу та Нового року? Тоді ви повинні дізнатися про Сару Едісон Аллен та її шедевр,який я залюбки запропоную вам – «Цукрова Королева»(2010)

Джозі Сірріні живе в невеликому курортному містечку разом з деспотичною матір’ю і мріє про подорожі та пригоди. Вона скромна та сором’язлива, у неї немає друзів, і єдине, що якось додає кольорів у її сіре життя, – це солодощі та любовні романи, які вона потайки від матері перечитує в неймовірних кількостях, сховавшись у себе в гардеробній. В один прекрасний день, заглянувши в свою схованку за черговою порцією солодкого, вона виявляє там Деллу Лі Баркер, місцеву скандалістку і порушницю спокою, і з цієї миті розмірене життя Джозі перетворюється в запаморочливу низку неймовірних подій, частину яких можна пояснити хіба що чарами.

Для того,щоб приступити до читання цієї історії,вам треба буде купити якомога більше святкових солодощів та зробити гарячий шоколад з маршмеллоу і тоді потужний новорічний заряд прилетить до вас на санях одразу.

Завершити наш яскравий хіт-пард хочу традиційною книгою, без якої не може обійтись Різдво взагалі. Ця книга повинна бути на прочитанні кожного з вас, обов’язково, тому що в цій книжці є все: магія, духи різдвяної ночі, віра у щось величне, сімейна ідилія, розчарування та сподівання.  Як зірка на ялинці завершує п’ятірку друкованих знахідок «Різдвяна пісня в прозі»(1843) відомого автора Чарльза Діккенса.

Повчальна, легко читана і казкова історія про скнару Эбинейзера Скруджа, який ніколи не відзначав Різдво. Його головним скарбом були власні гроші,які взагалі намагався не витрачати. Адже кажуть, що де твій скарб, там і твоє серце. Колись у Скруджа був компаньйон Марлі, але він помер і ось в ніч перед Різдвом дух покійного явився йому,щоб попередити і спробувати допомогти старому приятелеві. До старого скнари стали з’являтися різні духи,які допомогли Скруджу змінити себе і своє життя. Він раптом зрозумів, що життя прекрасне, і прекрасне воно зовсім не грошима, а добрими справами. Зрозумів, що щастя – це дарувати людям радість і радіти разом з ними.

Діставайте зі своїх шаф усе те,що нагадує та навіває святкову атмосферу,прикрашайте все і всіх навколо вас та чекайте на дух Різдва,який незабаром постукає вам,у розписане від морозу,вікно.

Хочу побажати всім, хто переглянув цей зимовий парад із настроєм, щоб очі блищали від фантастичної новорічної магії, годинник перетворився на того старого часоохоронця, який кожного дня буде нагадувати скільки часу залишилося до Нового року, для того, щоб нарешті завершити всі свої справи та залишити їх у минулому й широко відчинити двері на зустріч майбутньому 2019 року.                                                                               

Лідія Шамрай