Національний превентивний механізм –це незалежний погляд на проблеми, які існують у місцях несвободи і вирішеннях цих проблем. До того ж НПМ не займається розслідуванням, пошуком та покаранням винних у порушеннях прав людини. Роль цього органу полягає у регулярних відвідувань місць несвободи, у виробленні рекомендацій, які повинні змінити систему в цілому задля забезпечення дотриманння прав та створення незалежних умов перебування людей у них. Надія Колесникова показала фотографії з “місць несвободи”, які шокували присутніх: жорстоке поводження з людьми, злиденність установ, відчуття безнадії.
Надія Колесникова:
“Перше, що спадає на думку, коли ми говоримо про місця несвободи, – це в’язниці, СІЗО, ізолятори тимчасового тримання тощо. Це не тільки заклади, де позбавлення волі передбачено як покарання, але й ті місця, де люди перебувають під опікою держави: психіатричні заклади, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю, пункти тимчасового розміщення біженців, соціально-реабілітаційні центри, військові частини та інші. Сьогодні в Україні нараховується 4915 місць несвободи”.
Також на тренінгу мова йшла про Community Policing – це постійна взаємодія поліції з населенням та місцевою владою заради спільного безпечного простору. Потреба у безпеці є однією з базових потреб людини. Місцева влада спільно з мешканцями може визначати небезпечні для людей ділянки в місті, селі, селищі та обговорювати потреби в додатковій безпеці.
Після тренінгу учасники зізналися, що це допомогло їм зрозуміти, що люди не повинні бути байдужими до проблем інших. Є інші – люди з невиліковними хворобами або ті, хто наразі перебуває в місцях несвободи – яким надзвичайно потрібна увага та підтримка.
(Аби збільшити, натисніть на фото)
Ольга Іванова
Фото: Анна Сайтарли (“Взаємодія”)
Комментарии:
нет комментариев