Про перейменування я, звичайно, пам’ятав. Але дня народження тут не бачу. Це було повернення місту за дніпровськими порогами його історичного імені – Запоріжжя. Тільки і всього. А день народження у славного граду запорізького восени. І йому буде… зараз підрахую… 1071 рік. Згідно з міським законом – рішенням Запорізької міськради, датою заснування Запоріжжя вважається 952-й, літописний, рік

Яке воно сьогодні, вічно юне тисячолітнє місто?

Різне. Тому що в його зовнішності, в його характері, якщо хочете, можна розпізнати кожного його мешканця, кожного з нас, тобто. Місто радіє нашим радостям і стогне, як і ми, від горя під час ракетних обстрілів, якими піддають нас уже більше року російські фашисти. Тільки ми від можливого лиха закриваємося руками, а наше місто багатостраждальне, – дерев’яними щитами, як на фото, яке я зробив сьогодні, 15 березня 2023 року, на центральному проспекті Запоріжжя. Поруч із цим будинком, який, як здалося, навіть дещо стиснувся від горя, одного разу вночі розірвалася ракета: такий смертельний привіт надіслали нам фашисти з «руського міру». Тільки за те, що ми – українці і бажаємо жити за своїми українськими законами. Вільними людьми у вільному місті за дніпровськими порогами.

На другому знімку – близнюк пораненого будинку. Він також відчуває біль брата і біль, який перебуває в наших душах та серцях.

Ми вистоємо, Місто. Разом з тобою вистоємо та разом з тобою відзначимо нашу спільну Перемогу над ворогом.

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Пророчі вірші завжди актуального Тараса Шевченка.

Володимир ШАК