«Міський простір – простір змін», – запевняють запорізькі активісти й активістки. Уже вдруге в нашому місті відбувся публічний лекторій у рамках проекту Zmistovno, що реалізує молодіжна організація «СТЕП». Наскрізна тема таких зустрічей – підготовка пропозицій до громадського бюджету Запоріжжя. Зокрема цього разу слухачі лекторію дізнались про можливості власної участі в процесах міського розвитку й окремі ідеї для перетворення міста.

Натхнення для розвитку

«Немає рецептів  або інструкцій з будівництва. Є лише натхнення», – цими словами розпочав свою лекцію-презентацію Лукас Борн, німецький експерт з міського розвитку. Тривалий час Лукас працював з питаннями містопланування й управління мікрорайонами в Сенаті Берліна, він же є співавтором «Посібника з партисипації» для Департаменту міського розвитку Сенату. У Запоріжжя Лукас приїхав як консультант Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, за чиєї підтримки реалізується проект Zmistovno.

Окремі проекти щодо трансформації міського простору, успішно реалізовані в Берліні, є  безпосереднім продуктом натхнення Лукаса та його співпраці з місцевими громадами. Тож під час зустрічі з запорізькими активістами він ділився насамперед прикладами з власного досвіду.

Громадський бюджет у місті Запоріжжі – це частина бюджету міста, форма прямого волевиявлення його жителів, що впроваджує інноваційні механізми залучення громадськості до розподілу коштів бюджету міста та спрямована на демократичний процес обговорення громадою окремих напрямів використання бюджетних коштів. Подавачем пропозиції до громадського бюджету може бути кожний житель міста Запоріжжя, який досяг 18 років.

Лукас Борн зазначає, що більшість із реалізованих пропозицій у сфері громадського бюджету є звичайними, навіть у певному сенсі банальними. Тим не менш вони надзвичай потрібні для містян, оскільки роблять місто відкритішим, комфортнішим і… людянішим, тобто справді дозволяють повернути міський простір людям. Такими, наприклад, є облаштування пішохідних смуг і велодоріжок, будівництво дитячих майданчиків, спорудження публічних сцен та різних малих архітектурних об’єктів, що можуть використовуватись населенням для відпочинку й організації дозвілля.

Гляйсдрайек: фото з сайту publicspace.org

Трансформації просторів

Водночас Берлін може похвалитись і оригінальнішими проектами. Не всі з них були реалізовані в рамках громадського бюджету, а деякі навіть виникали стихійно – з ініціативи активістів і небайдужих мешканців міста, і лише з часом отримували юридичне визнання. Серед них, наприклад, облаштування публічних просторів, де можна зустрічатись з сусідами, спілкуватись, навіть дивитись кіно на стінах будинків, трансформація колишніх промислових земель у громадські зелені зони, розвиток міського садівництва.

Наприклад, великий парк на Гляйсдрайек (станція метро в Берліні – ред.) був утворений на місці колишнього залізничного вокзалу, що був занедбаний після війни. Кілька десятиліть ця місцина вважалась нічийною й фактично неживою, на що не в останню чергу впливала й близькість до Берлінської стіни.

Ідея перетворити Гляйсдрайек на великий міський парк виникла в 2006 році. Ця трансформація мала посприяти ефективнішому використанню урбаністичного простору, зокрема зелена зона стати сполучною ланкою між різними частинами Берліна – Потсдамською площею та районами Кройцберг і Шенеберг. Водночас парк мав об’єднати різні покоління та соціальні верстви населення навколо ідей сталого міського розвитку.

Реалізація задуму тривала до 2011 року. Сьогодні Гляйсдрайек поєднує елементи старої залізничної інфраструктури, лісові насадження й нові функціональні об’єкти – обладнані тераси, спортивні й танцювальні майданчики. Тут же активно тусуються скейтери й графітисти, а місцеві жителі старшого віку створюють громадські сади.

Паркова ферма в Берліні: фото з сайту prinzessinnengarten.net

Громадські сади і ферми

Тема міського садівництва, або «паркових ферм» характерна не лише для Німеччини. «Щоб люди не подумали, що я божевільний, я взяв для презентації фотографії з інших міст», – жартує Лукас Борн і на підтвердження своїх слів демонструє знімки з Брюсселя та Нью-Йорка. До речі, для останнього навіть розроблена спеціальна інтерактивна мапа, на яку нанесені всі громадські сади міста. Це своєрідна база даних, звідки можна дізнатись про особливості та «спеціалізацію» кожного такого саду, а також події та заходи, що відбуваються в ньому. У Німеччині, США та інших країнах паркові ферми використовуються безпосередньо для вирощування квітів, фруктів та овочів (поширеною практикою є подальше постачання вирощених плодів, наприклад, у шкільні їдальні), а також для організації дозвілля містян і освіти дітей.

У Берліні однією з найвідоміших паркових ферм є Prinzessinnengarten («Сади принцеси»), що виникла влітку 2009 року на Моріцплац, в районі Кройцберг. Ця ділянка міста понад півстоліття залишалась своєрідною бетонною міні-пустелею, поки місцеві активісти Nomadisch Grün разом з друзями та сусідами не розчистили простір від сміття та не створили тут мобільну ферму.

Наразі Prinzessinnengarten – унікальний урбаністичний майданчик, де місто вчиться жити в гармонії з природою.

Місцеві мешканці приходять у парк, щоб дізнатись більше про органічні продукти та здорове харчування, біорізноманітність і захист клімату, сталий розвиток і продуктивний, орієнтований на майбутнє стиль життя. Найважливіше, підкреслює Лукас, що для створення таких «мобільних» садів не потрібні спеціальні земельні ділянки. Є навіть приклади облаштування міських садів на дахах будинків.

Поширені в Німеччині й так звані дитячі ферми. Більше того, всі вони об’єднані в Національну асоціацію дитячих майданчиків і дитячих ферм – професійну організацію вільної роботи з дітьми й молоддю, штаб-квартира якої знаходиться в Берліні. Як і громадські сади, такі ферми дозволяють дізнатись більше про природний світ – насамперед дітям і підліткам, які, за словами Лукаса Борна, не завжди розуміють, що продукти не з’являються одразу в супермаркеті. На міні-фермах зазвичай живуть до десяти свійських тварин і птахів. Діти доглядають за ними, годують, привчаються «дружити» зі звірятами, а також знайомляться з деякими аспектами садівництва.

Виставка в одному з арт-просторів Kolonie Wedding: фото з фейсбук-сторінки організації

Тимчасові арт-майданчики

Ще однією гордістю Лукаса Борна є реалізований ним проект зі створення тимчасових мистецьких майданчиків. Ідея з’явилась п’ятнадцять років тому і стала можливою після переговорів із власниками вільних торговельних приміщень, які за символічну плату надали базу для проведення різноманітних креативних заходів – виставок, фестивалів, творчих зустрічей. У результаті проекту були не тільки створені нові робочі простори для місцевої спільноти митців, але й загалом покращено культурне середовище мікрорайонів Берліна. Окрім того, тимчасові галереї й арт-центри приваблюють мешканців з інших міст, сприяють розвитку внутрішнього туризму.

Kolonie Wedding – громадська організація, яка об’єднує понад 30 тимчасових мистецьких просторів у берлінському районі Веддінг. Це галереї, арт-студії, виставкові майданчики, розміщені переважно в порожніх торговельних приміщеннях.

Урбан-активізм: від інтервенцій до визнання

Дрібні зміни, ініційовані власними силами на локальному рівні, є надзвичайно важливими для розвитку всього міста. Усім, хто прагне зробити своє місто комфортнішим і привабливішим, Лукас Борн найперше радить бути мрійниками – не боятись тимчасового використання, переробляти наявне, вимагати місця для реалізації своїх ідей або робити це самостійно, шукати однодумців. І просто розпочинати – вже сьогодні. Урбаністичні ініціативи сприяють появі нових зелених просторів, створюють ідентичність кварталів чи районів, розширюють можливості спілкування та знайомств і приносять задоволення – в процесі та в підсумку такої роботи. Якщо це ідеї, що справді покращують міський простір, то рано чи пізно ви отримаєте їх визнання і прийняття, – переконаний німецький експерт. Тим паче що в Запоріжжі є що й для кого покращувати.

Інна Стащук