Я обожнюю музику. Якщо б музика мала якусь фізичну форму, наприклад, рідини, я вживав би її замість води. І наче потік цієї води, я хочу висловити свої думки, щодо сучасної української творчості, точніше музики. Адже українська культура пережила багато століть розвитку, в тому числі й музики, починаючи з чудових хорових партій Максима Березовського і Дмитра Бортнянського та закінчуючи запальними піснями гуртів «Океан Ельзи» та The Hardkiss. Українські мелодії тепер звучать по всьому світу. А якість та кількість музики продовжує рости. І для мене цікаво, чи є різноманіття серед сучасних українських мелодій?
І відповідь виявилась достатньо простою та однозначною: є. Та ще й не просто «є». Нинішньому поколінню українських виконавців пропонують скарбницю музичних стилів та напрямів: джаз, рок, alternative, drum’n’bass, ембієнт, і це далеко не повний перелік.
Наприклад, українська електронна музика розвивається і отримує стільки ж уваги, скільки й український рок, який розвивається семимильними кроками. Раніше це були Аква Віта (на них зняли пародію в рекламі мереж магазинів «Comfy») та Molotov 20, Турбо-Техно-Саунд та Фантом-2. І всі ці гурти писали у стилі Євроденс (Приклад для розуміння: пісня Haddaway – What Is Love). І не дивно, це були 90-ті роки, час на який припала «вершина» популярності цього стилю. І на мою думку, тепер український простір електронної музики поповнюється новими напрямками. Тепер у нас є ONUKA разом із синт-поп композиціями, Kind of Zero з ембієнтом, TANA з чіл-аут, Ptakh Jung, і це ще не повний перелік. Особливими для мене Kind of Zero, хоча б з причини того, що вони додають до своїх треків краплину народних мотивів.
Про джаз теж є, що розповісти, хоч він і здається таким собі «нішовим» напрямком в музиці. Але це тільки здається, бо джазові фестивалі стають все популярніше і проводяться по всій території України. І на них звісно є не тільки зарубіжні джазмени, але й вітчизняні виконавці. Серед них різноманітні ансамблі, міні-оркестри та просто невеликі гурти та звичайна музики. Наприклад, є чудові пісні Ігоря Закуса та Олексія Когана, які навряд чи залишать шанувальників напряму, байдужими.
І рок. Напрям, який найбільше підтримується нашими музиками. І прослуховування української музики нагадує ситуацію з маленьким хлопчиком, який потрапив у магазин іграшок: очі аж розбігаються від вибору. Тут тобі й «Океан Ельзи», і «Воплі Водоплясова», і ТАРТАК, і «The Hardkiss» і т.д. Вже здається, що цей список стане нескінченним… Але є і не менш цікаві виконавці, наприклад, різноманітні англомовні гурти, які теж набирають популярність. І серед них багато назв, які мало хто чув, але вони явно варті уваги: Brunettes Shoot Blondes, Zetetics , «Жадан і Собаки»(Примітка автора: це не англомовний гурт, але теж отримує свою долю прихильників), Champange Morning (які, до речі завойовують увагу британських слухачів). Я вважаю, що рок в Україні дуже розвинутий, і це з одного боку добре, а з іншого боку – може призвести до того, що ця музика може набриднути. Але, мабуть, такого не станеться, бо музики в напрямі рок продовжують експериментувати і створювати абсолютно новий звук, який дасть слухачам враження, яких вони не отримували уже давно.
Зараз українська музика набирає оберти, яких ще давно не було. В українській музиці з’являються нові імена, готові принести нам ще більше чудових українських пісень. Адже світ змінюється, разом з нею і культура. Але музика завжди готова нам подарувати нові емоції.
Ілля Рудков
Комментарии:
нет комментариев