Так, для оцінки можливих наслідків катастрофи на ЗАЕС фахівці відштовхувалися від наслідків аварії 1986 року на ЧАЕС: «На 4-му реакторі ЧАЕС було 2 дві тисячі паливних збірок, на ЗАЕС у шести реакторах й у сховищі відпрацьованого ядерного палива міститься до 18 тис. паливних збірок (у 9-10 разів більше). Тобто наслідки аварії на ЗАЕС можуть бути вдесятеро потужніші, ніж у 1986-му на ЧАЕС».

В разі катастрофи площа потенційної зони відчуження складе до 30 тис. км² (як 10 Чорнобильських зон відчуження), а Запорізька область фактично буде втрачена для проживання та господарства. При цьому площа потенційної забрудненої території – до 2 млн км², а ступінь зараження інших територій України та Європи, росії та білорусі залежатиме від вітру.

«Кількість ліквідаторів може становити від 1 млн осіб, а загиблих – десятки тисяч, залежно від поточної кількості людей на території Запорізької області, кількість евакуйованих/відселених осіб – від 2 млн осіб. Також на неосяжну кількість років буде забруднена ріка Дніпро. Аварія може спричинити викид радіоактивного цезію-137 у кількостях, небезпечних для здоров’я людей, ґрунтів, водойм. Основна частина викидів припаде на Україну, але постраждають також ЄС, білорусь і росія», – вважає Лала Тарапакіна, радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

До аварії може призвести пожежа, вибух або ураження снарядами, бомбами, ракетами.