От автора
Проект «Інформування щодо Угоди про асоціацію: що це означає для мене?» — ініціатива Представництва Європейського Союзу в Україні. Її метою є інформаційна допомога українському малому та середньому бізнесу для підготовки до бізнес-середовища, що буде впроваджено завдяки імплементації Угоди про асоціацію. Задача проекту — роз’яснити українським підприємцям основні положення Угоди про асоціацію, проінформувати про те, які зміни очікують на них, а також який вплив матиме імплементація Угоди на бізнес в цілому. Лента статей
• Туристичному Запоріжжю є чим дивувати гостей з Європи [16.06.15]
• Енергозбереження та енергоефективність – основні завдання Запоріжжя та області на шляху до євроінтеграції [26.05.15] • Запоруки успіху та перешкоди аграрного сектору Запорізької області на шляху до ЄС [20.05.15] • Єврокомісія виділить 110 млн євро на малий та середній бізнес в Україні [28.04.15] Контакты
Керівник інформаційного проекту «Запоріжжя. Територія можливостей» Марина Дадінова |
Запоруки успіху та перешкоди аграрного сектору Запорізької області на шляху до ЄС
У Запорізької області високий агропромисловий потенціал. Аграрний сектор має сильні та слабкі сторони для виходу на Європейський ринок. Позитивні чинники для розвитку сільського господарства в ЄС – це родюча земля, природо-кліматичні умови, потужний кадровий потенціал, досвід та можливості експортування сільськогосподарської продукції, а також реальні приклади успішної співпраці з ринками європейських країн. Запорізькі експерти діляться думками про те, що потрібно запорізьким сільгоспвиробникам, щоби співпрацювати з країнами Європейського СоюзуГолова Запорізької Аграрної палати Владислав Сергієнко стверджує: - Ми є потужними експортерами зернових, особливо озимої пшениці, високоякісної озимої пшениці твердих сортів. Але є слабкі моменти в нашій галузі: ми, запорізькі аграрії (це відноситься мабуть до всіх стовідсотково), ми не знаємо і не розуміємо поки, що Європейський Союз своє сільське господарство розвиває на фундаменті спільної аграрної політики всіх 28 країн Європейського Союзу. І от незнання цієї спільної аграрної політики викликає величезні труднощі: якщо ти не знаєш предмет, куди ти ідеш, звичайно, ти ніколи не досягнеш мети своєї подорожі. І ще, можливо, це притаманно нашому національному менталітету, але чомусь ми, аграрії, не довіряємо один одному, не готові об’єднуватись. - Потрібен імпортер. В Європейський Союз експортують тільки тоді, коли є імпортер. Ми самі, аграрії, не можемо виходити, це заборонено, і заборонено Угодою про торгівлю. В першу чергу для того, щоб експортувати, потрібно знайти імпортера, - наголошує голова запорізької Аграрної палати. Перші спроби виходу запорізького аграрного бізнесу на ринок ЄС вже зроблено. Деякі запорізькі аграрні підприємства знайшли своїх імпортерів та активно експортують за кордон озиму пшеницю та соняшникову олію. Проте на шляху до масового виходу аграрного сектору на європейський ринок для запорізьких сільгосппідприємств існує багато викликів: 1) низька продуктивність праці, слабке технічне забезпечення, 2) знання іноземних мов для спілкування з іноземними партнерами, 3) низька поінформованість населення про умови, в яких Європа готова співпрацювати з Україною та 4) небажання малих фермерських господарств об’єднуватися, створювати кооперативи задля успіху на європейському ринку. Також потрібна аграріям підтримка держави. Сергій Бузницький, заступник директора компанії «АТ Техніка» коментує: Давид Стулік, прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні: Реальний приклад з с. КостянтинівкаВіталій Мікулін, підприємець, с. Костянтинівка, Мелітопольський район – власник компанії, яка вже 15 років на полях Костянтинівки вирощує фрукти та ягоди. Його господарство – це близько 300 гектарів яблуні, суниці та черешні. Остання має стратегічне значення для компанії. Тож, питання виходу за межі українського ринку постало ще в перші роки існування компанії. З 2000-го року компанія бере активну участь на міжнародних форумах і виставках садівництва. Це не лише гарна можливість представити український продукт за межами країни, а й майданчик для обміну досвідом. Так, провідні європейські фермери запропонували сучасні сорти дерева. Місцеві кліматичні умови та ґрунт сприяли вдалому врожаю. Вже у 2010-му році мелітопольська компанія вперше спробувала вийти на ринок Голландії. На черзі були Польща та Німеччина. Однак експортувати ягоду вдалось лише на ярмарки та роздрібний ринок. Віталій Мікулін: 28.04.15 Редакция не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции |
Комментарии:
нет комментариев